Латинсчькі числівники поділяються на чотири групи:
Кількісні (numeralia cardinalia), що відповідають на питання скільки?
Порядкові (numeralia ordinalia), що відповідають на питання котрий?
Розподільні (numeralia distributiva), які відповідають на питання по
скільки?
Числівники-прислівники (numeralia adverbia), які відповідають на питання
скільки разів?
Кількісні числівники Порядкові числівники
1. unus, una, unum primus, a, um
2. duo, duoe, duo secundus, a, um
3. tres, tria tertius, a, um
4. quattor quartus, a, um
5. quinque quintus, a, um
6. sex sextus, a, um
7. septen septimus, a, um
8. octo octavus, a, um
9. novem nonus, a, um
10. decen decimus, a, um
11. undecim undecimus, a, um
12. duodecim duodecimus, a, um
13. tredecim teryius decimus, a, um
14. quattuordecim quartus decimus, a, um
15. quindecim quintus decimus, a, um
16. sedecim sextus decimus, a, um
17. septendecim septimus decimus, a, um
18. duodeveginti duodevicesimus, a, um
19. undeviginti undevicesimus, a, um
20. viginti vicesimus, a, um
30. triginta tricesimus, a, um
40. quadraginta quadragesimus, a, um
50. quinquaginta quinguagesimus, a, um
60. sexaginta sexagesimus, a, um
70. septuaginta septuagesimus, a, um
80. octoginta octogesimus, a, um
90. nonaginta nonagesimus, a, um
100. centum centesimus, a, um
1000. mille millesimus, a, um
З наведених кількісних числівників відмінюються лише unus, a, um (в
однині), duo, duoe, duo i tres, tria (у множині). Кількісні і порядкові
числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку. Порядкові
числівники відмінюються, як прикметники І і ІІ відмін.
Зразки відмінювання кількісних числівників
Sing. Pl.
m f n m f n
Nom. unus una unum duo duoe duo
Gen.
unius
duorum duarum duorum
Dat.
uni
duobus duabus duobus
Acc. unum unam unum duos duas duo
Abl. uno una uno duobus duabus duobus
m, f n
Nom. tres tria
Gen. trium trium
Dat. tribus tribus
Acc. tres tria
Abl. tribus tribus
Числівники – префікси грецького походження
Префікси Значення Приклади
mon (o) – одно – monobrachia – вроджена відсутність однієї кінцівки
di (s) – дво – digastricus – двочеревний
tri (s) – три – triplegia – параліч руки і обох ніг
tetra – чотири – Tetracyclinum – тетрациклін
penta – п’яти – Pentaphenum – пентафен
hexa – шести – Hexachloranum – гексахлоран
hept (a) – семи – Heptan
octo – восьми – Octoestrolum
deca – десяти – decapoda – десятиногі (раки)
Рекомендована література:
М.М. Закалюжний, А.В.Янков, В.В.Чолач. Латинська мова і основи медичної
термінології. § 92 – § 93.
Є.М.Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. § 114 – §
115.
В латинській мові розрізняють 2 головних способи словотворення слів:
1) афіксація (приєднання до основи (кореня) префіксів чи приставок (на
початку слова), суфіксів (у кінці слова). Наприклад: cost-a, cost-al-is
(реберний), parare – готувати, prae – parare – приготовляти.
2) словоскладання (з’єднання двох і більше основ)
cystoscopia (cystis – міхур, scopia – огляд внутрішньої поверхні
сечового міхура за допомогою цистоскопа). Такі слова називаються
складними.
В значенні префіксів в латинській мові найчастіше вживаються латинські
і грецькі прийменники:
sub (лат. під) sublingualis – підязиковий
inter (лат. між) intereostalis – міжреберний
hypo (гр. під) hypodermicus – підшкірний
hyper (гр. над) hypertonia – підвищений артеріальний тиск
dys (гр. розлад) dyspepsia – розлад травлення
endo (гр. всередині) endocardium – внутрішня оболонка серця
intra (лат. всередині) intramuscularis – внутрімязовий
trans (лат. через, пере) transplantatio – пересадка
&
D
F
`
b
d
h
j
†
?
¦
?
?
AE
a
ae
ae
?????????!
&
F
b
d
j
?
?
????!??
?
°
AE
ae
?ae
ae
i
ue
?
.
/
0
U
V
i
w
x
y
!
c
E
E
I
U
U
i
i
?
h%
h%
/
?/
0
4
>
U
?U
V
Z
b
x
?x
y
}
‰
!
?!
c
¦
?
E
?E
E
I
U
i
?i
?
o
ue
?
h
@8 h
h
h
h
h
V
V
V
V
¤¤?¤?¤oo?oeoao?o?o?aoa?o?aoa?o?ao*?oO?II?EA?A????A?A?E??A¬A¬Y¬!??E
h‡!
h‡!
h‡!
h‡!
h‡!
?E?o«®¬?UooooooooooooooooooeeeUeUeUeUe
gd¤0X
&
o
Термін – слово або словосполучення, яке означає строго визначене поняття
в науці, техніці, мистецтві.
Структура фармацевтичних термінів:
а) однослівні: pilula, tabuletta.
б) двоослівні: tincture amara – гірка настоянка
в) багатослівні: tinetura valerianae – ефірна настоянка валеріани
Назви лікарських препаратів утворюються за допомогою афіксів:
menthol – ментол, способом складання основ за допомогою сполучного
голосного „о або без нього: apilacum і шляхом абревіації Amidopyrinum
Структура анатомічних термінів
Одночленні терміни
а) однослівні
б) похідні (корінь + або + costalis)
в) складні (сполучення 2-х основ. Основи латинських слів сполучаються за
допомогою сполучних звуків „о” або „і”; основи гр. слів – спол. зв. „о”
humer-o-ulnaris)
Двочленні терміни складаються з іменника і означення venacava –
порожниста вена.
Багатослівні терміни виражені:
іменник + 2 узгоджені прикметники (arteria coronaria dextra – права
артерія)
іменник в Nom. і двома іменниками в Gen. (canalis radicis dentis – канал
кореня зуба)
іменник в Nom. з двома означеннями, одне – неузгоджене, інше – узгоджене
(aqua Mentae piperitae).
Клінічні терміни – назви хворіб, операцій, методів дослідження і
способів лікування, різних препаратів і інструментів, які застосовуються
в медицині.
Терміноелемент – це стійкий кінцевий компонент терміна, що вживається в
клінічній лексиці.
Напр. терміноелемент – algia в похідних совах вказує на біль без
обмеженої причини gastralgia – біль у шлунку
– acmia вказує на відношення до крові.
До найбільш поширених в латинській медицині термінів належать такі
терміноелементи:
– logia (гр. вчення) myologia – вчення про м’язи
– pathia (гр. хвороба) psychopatia – психічне захворювання
– philia (гр. схильність) spasmophilia – схильність до спазмів
– phobia (гр. боязнь) monophobia – боязнь самотності
– plegia (гр. удар, параліч)
– rihagia (гр. вказує на кровотечу) hacmorihagia – кровотеча
– scopia (огляд, обслідування за допомогою інструмента) bronhoscopia –
інструментальний огляд бронхів
– sthehia (сила) asthenia – безсилля
– tomia (операція, розтин) phlebotomia – оперативний розтин вен
– ectomia (вирізання)
– tonia (напруження, сила) hypertonia – підвищений артеріальний тиск
– trophia (живлення (тканини, органів) dystrophia – розлад живлення
uria (сеча) anuria – припинення сечовиділення.
Рекомендована література:
И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинского языка. К. 1988 г. §15, § 29
–§ 31. Впр.: стор. 59.
Є.М.Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. § 40. Впр.:
стор. 32.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
