UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоділ на склади. Наголос. Буквосполучення (латинська мова / реферат)
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5156
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“ПОДІЛ НА СКЛАДИ. НАГОЛОС. БУКВОСПОЛУЧЕННЯ.”

 

Виконала студентка групи Ю-22

 

Кінащук Оксана

 

Викладач:

Сікорська М. В.

 

КОЛОМИЯ’99

 

Поділ на склади

 

Число складів у слові визначається кількістю голосних. У слові стільки

складів, скільки є голосних. У латинській мові існують правила поділу

слів на склади:

 

Між двома голосними, наприклад: me-us (мій), su-us (свій), le-o (лев);

 

Перед деякими приголосними, сполученням “qu”: na-tu-ra (природа),

fu-tu-rus (майбутній), au-rum (золото), a-qua (вода);

 

У групі з двох приголосних, як правило, в середині слова, наприклад:

oc-to (вісім), cen-tum (сто), es-se (бути), але pa-tri-a (батьківщина);

 

У групі з трьох приголосних у середині слова, між дрегим і третім

приголосним: sanc-tus (священний), punc-tus (крапка).

 

Префікс виділяється: ab-la-ti-vus (аблатив), de-scen-do (сходжу вниз),

ab-es-se (бути відсутнім)

 

Дифтонги і диграфи на склади не розбиваються:

 

Eu-cli-des – Евклід

 

При поділі на склади приголосний, головним чином, належить до наступного

складу: li-ber, do-mi-nus, bo-nus. Якщо за голосним іде два або більше

приголосних, то при перенесенні останній, а іноді й передостанній

приголосний належить до наступного складу: in-su-la, in-dig-nus,

in-fec-tus, im-bres, cas-tra.

 

Наголос

 

У латинській мові кожне самостійна слово має свій наголос. Часто від

наголосу залежить значення слова: occido – вбиваю і occido – падаю,

incido – падаю і incido – вирізаю.

 

У латинських словах склади рахуються від кінця слова:

 

4 3 2 1

 

ab – la – ti - vus

 

Наголос у латинській мові ніколи не буває на першому складі від кінця.

Він може стояти або на другому, якщо цей склад довгий, або на третьму,

якщо другий – короткий.

 

Таким чином, наголос у латинській мові залежить від довготи і короткості

складів, а склад вважається довгим або коротким залежно від довготи чи

короткості його голосного звука.

 

ПРИМІТКА. Довгота голосного звука позначається горизонтальною рискою ( -

) над голосним: а, е, і, а короткість – дужкою ( ): а,е,і.

 

Склади можуть бути довгі за природою і за положенням.

 

Довгим за природою ( natura longa ) є склад, що містить у собі дифтонг

(еа, ое, au, eu): causa(причина), coetus (збори, рада).

 

Довгі за природою монофтонги у другому складі від кінця звичайно у

текстах позначають знаком довготи: natura (природа), futures

(майбутній), fectino (поспішаю), amicus (друг), abduco (відводити).

 

Довгим за положенням (positione longa) є голосний другого складу, якщо

за ним іде два або більше приголосних: columna (стовп, колона),

instrumentum (знаряддя), silvestris (лісовий), cupressus (кипарис).

 

Буквосполучення

 

За традицією “ti” читається як “ці”, якщо перед “t” немає букв “s”, “t”,

“x”. Наприклад: natio (націо) – нація, ratio (раціо) – розум; але ostium

(остіум)- отвір, гирло, mixtio (мікстіо) – змішувати, Attius (Аттіус) –

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ