UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозкол Церкви 1054 року(реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1135
Скачало249
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Тема. Розкол Церкви 1054 року

 

Підготувала: Осташук Галина

 

студентка групи КН-21

 

Перевірив:

 

Самокишин Т. І.

 

Коломия 2002

 

Це надзвичайно складний історичний факт сягає своїм щн в античний

період. Рим виховав у своїх громадян почуцття переваги над усіма.

Зачарування Римом не тільки збереглося в стародавніх народів, які

прийняли зристиянство, але й перейшло до варварів, які поселилися на

руїнах Римської Імпереї. І не дивно. Римська єдина держава, римська

культура – це були непорожні слова, а поняття з винятково цінним змістом

огорнутий і овіяний славою старого Риму, єписком Римський віддавна посів

видатне положення в Християнській Церкві. Римський єпископ вважав себе

покликаним дбати “про мир у всьому світі та добробут святих Божих

церков”. У справіі збереження істинного віровчення Римська церква

користувалася незаперечним авторитетом. Не беручи постійної живої участі

у догматичній боротьбі Сходу, папи, тим неменше, напруженро слідкували

за нею і ніколи не втрачали можливості своєчасно висловлювати свої

думки, які часто розросталися до великих трактатів (як, наприклад, томос

папи Льва І Великого ІV Вселенського Собору), підказати влучні вислови,

мовні звороти, котрі могли б розробити тонкоші єретичних систем. Папи

майже завжди вдало вставали на бік ортодоксально мислячих входили в їх

суине положення, сприяли їм і підтримували їх. Початок суперечностей

насамперед на Сході, а потім і у їх відносинах між Сходом і Заходом був

покладений заснуванням Константинопольської архієпископії, а потім і

піднесенням її як столичної. До ІІ Вселенського Константинопольського

Собору 381 р. першою кафедрою на Сході вважалась Александрійська. Після

згаданого Собору почалася боротьба між Константинополем та Александрією,

яка закінчилася остаточною перемогою Константинопольського архієпископа

над Александрійським папою на ІV Вселенському Халкідонському Соборі. Ще

раніше, на ІІІ Вселенськоме Ефеському Соборі, втратила свої переваги

Антіохійська кафедра: антіохійський технологічній школі в Соборі

Несторія була оголошена анафема, Кіпрська та грузинська церкви отримали

автокифалію. З усуненням антіохійського ненства та александрійського

монофізитства зміцнилась грецьке православя як таке, що йде середнім

шляхом. Звичайно, підвищується роль і Константинопольської кафедри.

Після Халкідонського Собору константинопольський архиєпископ і

канонічно, і фактично став першим на Сході. Така ситуація склалася не в

останню чергу і завдяки Римським понтифікам Папи з побоюванням

слідкували за піднесенням нової столиці й співчували Антиохійському та

Александрійському патріархам. Але догматична істина вимагала від них

принцепової позиції і в канонічних питаннях.

 

Не зважаючи на те, що канони вказували Константинопольському

архієпископу місце після Римського папи, в “Новому Римі” стали розумі ти

“ мета” (після) в значенні хронологічному, а не розрядному.

Константинопольські першоієрархи, спираючись на підтримку візантійських

імператорів, стали домагатися якщо не переваги, то щонайменше рівності в

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ