UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРеформи в Російській імперії Олександром ІІ (реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2388
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

Реформи в Російській імперії Олександром ІІ

 

Олександр II 1855-1881), молодий, ліберальних поглядів вихованець поета

В. Жуковського, бачив усі вади режиму Миколи І. Року 1856 Кримська війна

закінчилася мировим конгресом у Парижі, і в Російській імперії почалися

кардинальні реформи. Першою відчула нову добу Україна. Уже 1855 року

 

Олександр ІІ дав амністію членам Кирило-Мефодіївського Братства, які

п е р е бували на засланні. Видатні члени його — П. Куліш, М.

Костомаров, В. Білозерський, а трохи пізніше Т. Шевченко — зібралися в

Петербурзі

 

1856 року цар Олександер II офіційно заявив представникам дворянства,

що кріпацтво має бути скасовано, і що ліпше зробити це “зверху, ніж

дочекатися, коли воно почне скасовуватися знизу”.

 

З того часу розпочалася підготова до скасування кріпацтва. По

губерніях створено комітети, які розробляли пляни звільнення селян,

врахову ю чи місцеві умови, і передавали свої про е кти на розгляд

головного комітету в Петербурзі. Членами головного комітету були предста

в ники від губерніяльних комітетів. Було там два українських дідичі,

Василь Терновський та Григорій Гала ґ ан, обидва з родин, дружніх із

Шевченком, обидва твердо боронили інтереси селян. Проте, настрої членів

комітетів були розбіжні: одні бажали дати якомога менше землі селянам

або зовсім не давати, інші стояли за справедливе рішення справи й

достатні забезпечення селянам земле ю . Чутки про ці суперечки доходили

до селян, хв и л ю вали їх. У багатьох місцях, особливо в Катеринославсь

к ій та Чернігівській губерніях, селяни самовільно припинили працю на

дідичів. Будо багато пов ст ань, перева ж но на Правоб е режній

Україні, де поміщицьке господарство переходило на капіталістичні основи,

і лідичі хо т і л и звільнити селян зо в сім без землі, щоб

забезпечити себе р о бітниками. На Лівобережжі, зокрема на Полтавщині,

хотіли д а ти селянам тільки садибні землі, а в Південній Україні, де

робітних рук було мало, дідичі вирішили затримати панщину ще на 10-12

років, а селян звільнити без землі. Ці про е кти свідчать, як тяжк е

було працювати комітетам.

 

19 лютого 1861 року проголошено маніфест про скасування кріпацтва, але

звільнення селян мало наступити тільки через два роки. У маніфесті селян

названо “тимчасово зобов'язаними”, а самий стан — переходовим. Селяни

діставали персональну свободу, незалежність від дідича та двір із

садибною землею, але орну землю мали одержати тільки через 20 років,

після викупу її у дідича. Цей реченець закінчувався 1881 року.

“Положення про звільнення селян від кріпацтва” було укладене дуже

неясно. Насамперед — не встановлено однакового наділу на душу: розмір

цей вагався у зв'язку з різними причинами в різних губерніях і залежно

від якости землі; крім того в залежності і від розмірів поміщицького

маєтку. Врешті, якщо понад надільною нормою залишалася земля, якою до

реформи користувалися селяни, то вона переходила до дідича.

 

Становище селян в Україні в цілому було гіршим, ніж у Росії, бо в

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ