UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛицарі середньовіччя (реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13119
Скачало622
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Лицарі середньовіччя”

 

 

Навколо лицарів, яких одні називають безстрашними воїнами, відданими

васалами, захисниками слабких, шляхетними слугами прекрасних дам,

галантними кавалерами, а інші — хитливими в бої, що порушують своє

слово, жадібними грабіжниками, жорстокими гнобителями, дикими

ґвалтівниками, чванливими невігласами, вертілася в сутності історія

європейського середньовіччя, тому що вони в ті часи були єдиною реальною

силою. Силою, що потрібна була усім: королям проти сусідів і

непокірливих васалів, селян, церкви; церкви — проти іновірців, королів,

селян, городян; владикам подрібніше — проти сусідів, короля, селян;

 

селянам — проти лицарів сусідніх владик.

 

Городянам, щоправда, лицарі були не потрібні, але вони завжди

використовували їхній військовий досвід. Адже лицар — це насамперед

професійний воїн. Але не просто воїн. Лицар, рейтер, шевальє і т.д. на

всіх мовах значить вершник. Але не просто вершник, а вершник у шоломі,

панцирі, із щитом, списом і мечем. Усе це спорядження було дуже дорогим:

ще наприкінці Х в., коли розрахунок вівся не на гроші, а на худобу,

комплект озброєння, тоді ще не настільки рясного і складного, разом з

конем коштував 45 чи корів 15 кобилиць. А це величина чи череди табуна

цілого села.

 

Але мало взяти в руки зброю — нею треба вміти відмінно користуватися.

Для цього необхідні невпинні стомлюючі тренування із самого юного віку.

Недарма хлопчиків з лицарських родин з дитинства привчали носити збруя —

відомі повні комплекти для 6—8-літніх дітей. Отже, важкоозброєний

вершник повинний бути багатою людиною, що розташовує часом. Великі

власники могли містити при дворі лише дуже невелике число таких воїнів.

А де взяти інших? Адже міцний селянин, якщо і має 45 корів, то не

віддасть їх за купу заліза і красивого, але не придатного для

господарства коня. Вихід знайшовся: король зобов'язував дрібних

землевласників працювати визначений час на великого, постачати його

потрібною кількістю продуктів і ремісничих виробів, а той повинний був

бути готів визначена кількість днів у році служити королю в якості

важкоозброєного вершника.

 

На подібних відносинах у Європі вишикувалася складна феодальна система.

И к XI-XII ст. важкоозброєні вершники перетворилися в касту лицарів.

Доступ у цей привілейований стан ставав усе більш важким, заснованим уже

на родовитості, що підтверджувалася грамотами і гербами. Ще б: кому

хочеться тіснитися і допускати до жирного шматка сторонніх. А шматок був

жирним, і чим далі, тим більше.

 

За клятву вірності сеньйору лицар одержував землю з працюючими на нього

селянами, право суду над ними, право збору і присвоєння податків, право

полювання, право першої ночі і т.д. Він міг їздити до дворів владик,

розважатися цілими днями, пропивати, програвати в містах гроші, зібрані

з мужиків. Обов'язки його зводилися до того, щоб під час воєнних дій

служити на своїх харчах сеньйору біля місяця в році, а звичайно і того

менше. За “понаднормову” службу йшла велика платня. Військовий видобуток

— трофеї, викуп за полонених, самі полонені — теж діставалася лицарю.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ