Юні друзі!
Ви починаєте вивчення однієї з найбільш давніх і цікавих на-ук —
астрономії, яка досліджує природу, походження та еволюцію як окремих
небесних тіл, так і Всесвіту в цілому. У підручнику ви здійсните
своєрідні космічні мандри крізь простір і час.
Так, у розділах:
«Що вивчає астрономія?» ви розглянете історію зародження науки
астрономії та еволюцію уявлень людини про Всесвіт; «Основи практичної
астрономії» і «Вимірювання часу та ка-лендар» ви навчитесь розпізнавати
сузір’я на нічному небі й за допомогою небесних світил орієнтуватись на
місцевості та вимірювати час; «Закони руху планет» і «Основи
космонавтики» ви вивчите
основні закони «небесної механіки», адже всі космічні тіла, супутники та
космічні кораблі рухаються згідно із законом всесвітнього тяжіння, який
ви вивчали в курсі фізики. Ви ді-знаєтесь, який вагомий вклад в освоєння
космосу зробили ви-датні українські вчені.
В астрофізичних розділах ви дізнаєтесь, які фізичні умови існують на
поверхні планет Сонячної системи, чому навколо планет існують кільця, як
народжуються нові зорі й перетворюються у пил планетні системи.
Окрім того, у підручнику ви знайдете відповіді на такі цікаві питання:
Чи існувала між Юпітером і Марсом планета Фаетон? Чому 65 млн років тому
загинули динозаври?
Що впливає на зміну клімату на Землі? Скільки часу ще буде світити
Сонце? Як долетіти до чорної’діри?
Що загрожує існуванню земної цивілізації?
Чи існують у Всесвіті «темна енергія» і «темна матерія»?
До кожного розділу додаються тести, перевірочні запитання та
астрономічні задачі.
ПЕРЕДМОВА
— » . ^ « H M U . — •• • —
Підручник містить докладні відомості про телескопи, що дозво-ляють
дослідити поверхню Місяця, супутники Юпітера, кільця Сатурна, а також
спостерігати галактики, які розташовані на від-стані десятків мільйонів
світлових років від Землі.
У підручнику подано електронні адреси астрономічних обсер-ваторій
України та інших країн світу. За допомогою мережі Інтер-нет можна
отримати фото небесних світил, зроблені не тільки теле-скопами з
поверхні Землі, але й за допомогою космічного телескопа Габбла (http:
HYPERLINK «http://www.stsci.edu/hst/» //www.stsci.edu/hst/) .
Умовні позначення
k Запитання, тести та rz Для допитливих
задачі
Ключові поняття
Диспути на
запропоновані теми ЧА і терміни
Завдання для п Висновки
спостережень
Звертаємо особливу увагу, що під час астрономічних спосте-режень не
можна дивитися на Сонце ні в телескоп, ні неозброєним оком.
Вивчивши цей параграф, ми:
побачимо далекі космічні світила й уявимо собі величезні масштаби
Всесвіту, у якому ми живемо;
дізнаємось про місце нашої планети у Всесвіті, та визначимо нашу
космічну адресу.
Предмет астрономії
і
Назва астрономія походить з грецької мови (astron — зоря, nomos —
закон), тобто це наука, яка вивчає закони зір. Зараз відо-мо, що у
Всесвіті крім зір (рис. 1.1) існує ще багато інших косміч-них тіл та
їхніх комплексів — планет, астероїдів, комет, галактик, туманностей.
Тому астрономи вивчають усі об’єкти, які розташова-ні за межами Землі,
та їхню взаємодію між собою. Слово космос у перекладі з грецької означає
порядок, на відміну від хаосу, де па-нує безлад. Тобто ще в Давній
Греції вчені розуміли, що у Всесвіті
.иють якісь закони, тому на небі існує певний порядок. У наш час під
словом космос ми уявляємо собі Всесвіт.
У сучасній астрономії використовуються різноманітні методи дослідження
Всесвіту. Астрономи не тільки збирають інформацію про далекі світи,
вивчаючи випромінювання, яке надходить із кос-мосу до поверхні Землі,
але й проводять експерименти у навколиш-ньому та далекому космічному
просторі.
Всесвіт у широкому розумінні цього сло-ва — все суще, що розташоване на
Зем-лі та за її межами
Рис. 1.1. Зоря — масив-не гаряче космічне тіло, яке випромінює світло і
має всередині джере-ло енергії. (Фотографія Сонця)
\
5
§1. ЩО ВИВЧАЄ АСТРОНОМІЯ?
Коротка історія астрономії
З давніх-давен небо вражало уяву людей своєю загадковістю, але багато
століть воно залишалось для них недосяжним, а тому свя-щенним. Фантазія
людей населила небо могутніми істотами — бога-ми, які керують світом і
навіть вирішують долю кожної людини. Вно-чі примарне сяйво зір
зачаровувало людей, тому вигадка прадавніх астрономів об’єднала окремі
зорі у фігури людей і тварин — так з’явились назви сузір’їв. Потім були
помічені світила, що рухаються серед зір,— їх назвали планетами (з
грец.— блукаюча-, рис. 1.2).
Перші спроби пояснити таємничі небесні явища були зроблені в Давньому
Єгипті понад 4000 років тому та у Давній Греції ще до початку нашої ери.
Єгипетські жерці склали перші карти зоряного неба (рис. 1.3), дали назви
планетам.
Великий давньогрецький філософ і математик Піфагор у VI ст. до н. е.
ви-сунув ідею, що Земля має форму кулі й «висить» у просторі, ні на що
не спи-раючись. Астроном Гіппарх у II ст. до н. е. визначив відстань від
Землі до Мі-сяця та відкрив явище прецесії осі обер-тання Землі.
Рис. 1.2. Планета — холодне в по-рівнянні із зорею космічне тіло, що
обертається навколо зорі й світиться
її відбитими променями
Давньогрецький філософ Клавдій Птолемей (рис. 1.4) у II ст. н. е.
створив геоцентричну систему світу, у якій Зем-ля розміщується у центрі.
Землю у про-сторі оточують 8 сфер, на яких розташо-вані Місяць, Сонце та
5 відомих у ті часи планет: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер
Рис. 1.3. Частина дав-ньої карти зоряного не-ба. Принцесу Андромеду
принесли в жертву чу-довиську Киту. Врятував красуню Персей, який
відрубав голову медузі Горгоні, від погляду якої все кам’яніло
6
§1. ЩО ВИВЧАЄ АСТРОНОМІЯ?
і Сатурн (рис. 1.6). На 8 -й сфері розміщуються зорі, які з’єднані між
собою і обертаються навколо Землі як єдине ціле.
У XVI ст. польський астроном Миколай Копер-ник (рис. 1.5) запропонував
геліоцентричну систему світу, у якій у центрі розташоване Сонце, а
планета Земля та інші планети обертаються навколо нього по колових
орбітах (рис. 1.7).
Геніальність відкриття Коперником геліоцен-тричної системи світу
полягала в тому, що він, зруй-нувавши межу між небом і Землею, висунув
гіпотезу, що у Всесвіті діють одні й ті самі закони, справедли-ві як на
Землі, так і в космосі.
У 1609 р. італійський фізик Галілео Галілей (рис. 1.8) уперше використав
телескоп для спостере-Ж 8 Н Н Я 33. небесними світилами, відкрив
супутники Юпітера та побачив зорі в Молочному Шляху.
XVIII ст. в історії астрономії пов’язане з іме-нем &НГЛFІІСЬЄіГСГF~СГ
iS-^&^rcy^-^ —
^ ї с й ї х — й г д і ^ л а , т а закон все-світнього тяжіння. Заслуга
Ньютона полягає в тому, що він довів універсальність сили тяжіння, або
гра-вітації, тобто та сама сила, яка діє на яблуко під час його падіння
на Землю, притягує також Місяць, що обертається навколо Землі. Сила
тяжіння керує ру-хом зір і галактик, а також впливає на еволюцію ці-лого
Всесвіту.
Рис. 1.4. Птолемей (90—160)
Рис. 1.5. М. Коперник (1473—1543)
Рис. 1.6. Геоцентрична система світу: у центрі Земля, а всі інші небесні
тіла обертаються нав-коло неї. (Стародавня гравюра)
Рис. 1.7. Геліоцентрична система світу: у центрі розташоване Сонце.
Земля разом із планетами обертається навколо нього. (Гравюра XVII ст.)
T A R V M
7
§1. ЩО ВИВЧАЄ АСТРОНОМІЯ?
Рис. 1.8. Г. Галілей (1564—1642)
Рис. 1.9. І. Ньютон
(1643—1727)
У XIX ст. почався новий етап у вивченні кос-мосу, коли у 1814 р.
німецький фізик Йозеф Фраун-гофер відкрив лінії поглинання у спектрі
Сонця — фраунгоферові лінії (рис. 1.10), потім лінії поглинання були
виявлені у спектрах інших зір. За допомогою спектрів астрономи
визначають хімічний склад, тем-пературу і навіть швидкість руху
космічних тіл.
Створення у XX ст. видатним німецьким фі-зиком Альбертом Айнштайном (у
російськомовній літературі — Зйнштейн) загальної теорії відносно-сті
допомогло астрономам збагнути дивне червоне зміщення ліній поглинання у
спектрах далеких га-лактик, що було відкрите американським астроно-мом
Едвіном Габблом у 1929 р. Габбл довів, що галак-тики розлітаються, і
пізніше вчені створили теорію еволюції Всесвіту від його зародження до
сьогоден-ня. Це дало поштовх до створення нової науки —
космології.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
