.

Оксамитова революція в Чехословаччині (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2443
Скачать документ

Реферат на тему:

“Оксамитова революція” в Чехословаччині

2002

(Чехо-Словаччина, Чехо-Словацька Республіка) – держава у Центральній
Європі в 1918-92. За формою державного устрою в 1918-68 унітарна, в
1968-92 – федеративна республіка, яка складалася з Чеської і Словацької
республік. Вищий законодавчий орган – двопалатні Національні (з 1968 –
Федеральні) збори (Національна палата і Палата національностей). Глава
держави – президент. Обирався парламентом терміном на 5 років. Столиця
-м.Прага. Загальна площа – 127,9 тис.кв.км. Населення (1991)-15,7 млн.
чол.

Передумови революції:

У 80-х роках тоталітарна система у країні продовжувала штучно
підтримувати політичну атмосферу, яка виключала найменшу можливість
реформування суспільства. Хоча формально багатопартійна система
продовжувала існувати, фактично всі партії, крім комуністичної, були
усунені від реальної участі у політичному житті. Внаслідок репресій
проти активних учасників суспільного життя у період реформ особливо
постраждала інтелігенція. Однак уже в кін. 1970 років дисидентський рух
почав набирати силу. В 1977 виникла політична правозахисна організація
“Хартія-77”, її лідери (В.Гавел, І.ДІнстбір, 1.Гаек, Я.Паточка та ін.)
вимагали від державно-партійного керівництва дотримання конституції,
звільнення політв’язнів, виведення радянських окупаційних військ тощо.
Учасники руху прав людини зазнавали переслідувань і не мали можливості
вільно відстоювати свої погляди. Більшість з них була заарештована і
ув’язнена. Загальна політична криза поглиблювалася економічною
стагнацією. Урядові економічні програми не виконувалися, спостерігалося
значне сповільнення темпів зростання економіки країни. Деякі ринкові
елементи, що зберігалися у діяльності сільськогосподарських
кооперативів, забезпечували стабільне становище у виробництві продуктів
харчування, завдяки чому вдавалося стримувати падіння життєвого рівня
населення.

Оксамитова Революція

агатьох політичних партій та організацій. У лютому 1990 припинив свою
діяльність Національний фронт Чехословаччини. На поч. червня 1990 у
країні проходили парламентські вибори, які ознаменували завершення
перехідного періоду від монополії партійно-державної влади до
політичного плюралізму. Тоталітарна система, яка існувала з лютого 1948,
була ліквідована без гострої політичної конфронтації, що дало підстави
називати події листопада 1989 “оксамитовою”, “ніжною” революцією. Слід
сказати, що влада не хотіла йти на жодний діалог з опозицією, чим її і
зміцнила. 17 листопада 1989 жорстоко придушила студентську демонстрацію
в Празі, заарештувала 134 члени “Нової Празької Весни” та “Свободи”, що
викликало новий шквал обурення і мітенги по всій країні. Як в Чехії так
і в Словаччині було створено народні форуми, які не приховували того, що
бажають знищення Чешсько – Словацького союзу і формування федерації на
основі двох державних утворень.

Наприкінці 1989 М.Якеша було остаточно усуното з посади керівника
Компартії, а через місяць Федеральні збори обрали президентом лідера
опозиції Вацлава Гавела.

Демократичні процеси у країні не могли не зачепити проблем
міжнаціональних взаємовідносин. У цей час проявилися деякі суперечності
між чехами і словаками, які в тоталітарний період приховувалися.
Рішенням Федеральних зборів про подвійну назву держави (Чеська і
Словацька Федеративна Республіка та її словацький аналог –
Чехословаччина) послужило причиною бурхливих демонстрацій у Словаччині й
викликало неоднозначну реакцію у Чехії та призвело до прийняття у грудні
1990 Закону про розмежування компетенції між федерацією і республіками.
Згідно із новим законом у віданні центральних органів залишалися лише
питання оборони, зовнішньої політики, фінансів і створення умов для
єдиного ринку, що значно посилило відцентрові тенденції у державі.
Впливові політичні організації Словаччини, зокрема Рух за демократичну
Словаччину, почали вимагати перетворення федерації на конфедеративне
утворення двох народів. На поч. 1991 суспільно-політична ситуація ще
більше загострилася у зв’язку з вимогою лідерів політичних організацій і
рухів Моравії та Сілезії реорганізувати Ч. у федерацію трьох республік:
Чеської, Моравсько-Сілезької та Словацької. Цій проблемі був присвячений
“круглий стіл”, проведений у березні

1991 у Брно з участю 25 партій і рухів. У той час, коли моравська
проблема не набрала дальшого розвитку, у Словаччині виникла політична
криза. Словаччина не була задоволена прокламованими ухвалами центральних
органів і вимагала підписання державного договору з Чеською республікою.
Невирішеність цього питання, добровільна відставка президента у 1992
фактично визначили розпад Чехословацької федерації. Наприкінці 1992
чехословацький парламент прийняв рішення про розділ федерації і
утворення з 1.1.1993 двох незалежних держав – Чеської і Словацької
республік

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020