UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормування опозиції в Польській робітничій партії (1945) (реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1351
Скачало207
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Формування опозиції

 

в Польській робітничій

 

партії (1945 р.)

 

Боротьба з “право-національним ухилом” у Польській робітничій партії

(далі ППР) формально розпочалася на липневому (1948 р.) пленумі ЦК ППР.

Фактично ж, думаємо, у 1943 р., коли 28 липня до Варшави прибув Б.Берут

(пізніше один з організаторів Крайової ради народової (КРН). Із його

місією пов’язано багато суперечливих суджень. А.Верблян наводить деякі

факти: ініціаторкою приїзду Б.Берута до Польщі була М.Форнальська, член

ЦК ППР. Комуністи потребували нових людей, оскільки старі комуністи,

члени Комуністичної партії Польщі були здеморалізовані або знищені

Й.Сталіним [6].

 

Р.Назарувич зауважує, що Я.Красіньському, посереднику між М.Форнальською

та Б.Берутом, надали допомогу розвідділи радянської партизанки за участю

А.Алісейчика. Р.Назаревич також цитує депешу, в якій ЦК ППР узгоджує з

Москвою дії Я.Красіньського. Ще одна загадка стосується листа від 10

червня 1944 р., якого Б.Берут надіслав Г.Димитрову, Генеральному

секретареві Інформбюро. В листі, підписаному псевдонімами “Іванюк” та

“Томаш”, Б.Берут критикував політику В.Гомулки і просив Димитрова

вплинути на зміну керівництва ППР [3, 50-54]. Допускаємо, що неофіційних

донесень Б.Берута чекали в Москві. Його місію у Варшаві пов’язуємо з

майбутньою розправою над В.Гомулкою, який у перших місяцях 1945 р. став

першоплановою особою в польському комуністичному русі.

 

Із 19 до 24 квітня 1945 р. у складі делегації Тимчасового уряду

В.Гомулка перебував у Москві. Йшлося про підписання договору про взаємну

допомогу і співпрацю між Польщею і Радянським Союзом після закінчення

війни. В розмові за зачиненими дверима, між іншим, Гомулка торкнувся

питання про арешти польських громадян органами контррозвідки й

радянської служби безпеки на підставі договору від 26 липня 1944 р.

Документ передавав у юрисдикцію Й.Сталіна злочини проти радянської армії

у воєнних діях. Кульмінацією подій, що наступили після укладання

договору, став арешт 16 діячів “лондонського табору” на чолі з

Л.Окуліцьким, останнім головним комендантом Армії Крайової та

Я.Яновським, останнім делегатом Лондонського уряду в країні [7, 252].

 

Гомулка вважав, що подібні дії, коли фронт віддалявся на сотні

кілометрів, є не що інше, як посягання на суверенність Польщі. Зміст

розмови із Й.Сталіним передав у своїх спогадах Я.Птасіньський. Арешт

В.Гомулки він назвав незаконними діями радянських органів безпеки і

вимагав передати справи заарештованих до польського уряду. Й.Сталін

відмовив, але визнав, що генерал І.Сєров перевищив компетенції шефа

контррозвідки в прифронтовій зоні та в тилу [5, 116].

 

Чи вплинули слова В.Гомулки на процес 16-ти достеменно невідомо, хоч він

вважав, що так [7, 253]. А от на стабільність положення Генерального

секретаря ППР, без сумніву, мали доленосний вплив.

 

Поведінку В.Гомулки корегувала сама суспільно-політична ситуація: за

його плечима стояв Тимчасовий уряд і партія, що посідала більшість у

коаліції; перемога над фашизмом приписувалася ППР і його лідерові; нова

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ