UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІдеологічні засади державотворення в Польщі, Чехії і Болгарії в ІХ-ХІ ст. (реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1521
Скачало290
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ідеологічні засади державотворення в Польщі,

 

Чехії і Болгарії в ІХ-ХІ ст.

 

Виникнення початкових форм суспільної думки і політичної ідеології в

зарубіжних слов’янських країнах є підстави відносити до того часу, коли

виникають перші політичні об’єднання. Витоки суспільної думки знайшли

своє відображення в легендах про походження тих чи інших племен або

племінних союзів. Деякі відомості збереглись у більш пізніх джерелах

ХІ-ХІІ ст., наприклад, в “Апокрифічному болгарському літописі”, “Чеській

хроніці” Козьми Празького, “Хроніці” Галла Аноніма, “Повести временных

лет” тощо.

 

У рамках ранніх об’єднань слов’ян завдяки внутрішньому розвитку

формувалися нові політичні відносини, що знайшли своє відображення у

створенні інституту спадкоємної князівської влади. Її виникнення в

умовах родо-племінних відносин було новацією. А для визнання

суспільством нового політичного феномена стало необхідним її ідеологічне

обґрунтування. В якості такого інструмента виступали легенди, які

затверджували походження князівського роду від предків, котрі отримали

владу за допомогою богів. Одним з них є переказ про Пржемисла і Лібуше –

предків чеського князівського роду Пржемисловичів. За легендою, Пржемисл

та “пророчиця” Лібуше були спершу богами, шлюб яких забезпечував

плодючість землі, тобто головні умови існування племені. Оскільки ж

Пржемисл і Лібуше були наділені силою предків чеського князівського

роду, то з їх шлюбом стали пов’язувати появу влади і суспільного

порядку.

 

Легенда, що обґрунтовує владу династії походженням від стародавніх

предків, спиралася на традицію освячення князівської влади релігійними

культами. Це найбільш повно відобразилось у чеській традиції. Однак

паралелі можна знайти і в інших народів. Таку рису чеської традиції, як

постійна назва Пржемисла “пахарем”, ми знаходимо в польській династичній

легенді-переказі, де також наголошується на походженні династії від

землероба П’яста [1, 211]. Підтвердженням цього є легенда про “праотця

Чеха, який поселився на землі майбутньої Чехії” [1, 170-171]. Легенда

про переселення сербів і хорватів на Балкани збереглась у праці К.

Багрянородного “Про управління імперією”. За нею хорватів привів у

Далмацію Хорват зі своїми братами і сестрами, сербів – Серб, що пізніше

став засновником сербської князівської династії [5, 65]. В

“Апокрифічному болгарському літописі” розповідається нам про те, як

пророк Ісайя по велінню бога привів болгар на їхню нову батьківщину за

Дунаєм у Карвунську землю, яку покинули римляни та елліни [1, 46].

 

Ці свідоцства говорять на користь гіпотези про міцний зв’язок у

землеробському суспільстві інституту князівської влади з відправою

культу, який забезпечував племені плодючість з допомогою обряду

“священної пахоти”. Перехід такої важливої суспільної прерогативи до рук

представників одного князівського роду був вагомим кроком у сфері

релігійної суспільної свідомості на шляху до створення державної влади.

 

Уже в кінці раннього середньовіччя для новоутворених слов’янських держав

в умовах поширення контактів з більш розвинутими християнськими

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ