UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГалицько-Волинське князівство у 1205-45 рр. (війна за спадщину Романа Великого) (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3231
Скачало402
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

 

У 1205-1245 рр.

 

40 років війни за спадщину Романа Великого

 

Від смерти Романа аж до половини 40-их рр. XII ст. не вгаває боротьба

за спадщину по ньому. Зворушені несподіваною смертю князя галичани

присягли вірність його ледви трьохлітньому синові Данилові, в якого

імені обняла владу Романова вдова. Вона звернулася за допомогою до

угорського короля, що й зїхався з нею в Сяноці. Там він «приняв Данила,

як свого милого сина», але зате зажадав від Романової деяких політичних

концесій: м. і. як опікун Романовичів починає він титулувати себе

«королем Галичини й Володимрії», а Галич обсаджує мадярською залогою.

 

Рівночасно заметушилися князі Олеговичі й поєднавшися з Рюриком, що

кинув манастир, рушили походом на Галич. Але сили їх були невеликі, а

противники Романовичів серед бояр не вспіли ще зорганізуватися. «З

соромом мусіли вони завертати зпід Галича».

 

На другий рік Олеговичі зібрали куди більші сили: Святославичів

чернигівських, Ігоровичів новгородських, смоленських та київських

князів, Чорних Клобуків, половців, та поляків з Лєшком на чолі. Тепер

підняла голову боярська мафія у самому Галичі, Романова вдова побачила,

що не вдержиться в Галичі й заки наспів їй у допомогу угорський король,

перейшла до Володимира Волинського. Туди наспів угорський король і

перемовив Лєшка, щоби залишив Романовичів у спокою. Рівночасно закликав

він на галицький стіл князя Ярослава Суздальського, сина Всеволода.

Володіння Ярослава мало бути тимчасове, поки не підростуть Романовичі.

Олеговичі й тим разом не добилися Галича. Вони переждали на границі

Волині, поки відійшов з своїми військами угорський король і щойно тоді

пішли в глиб Галичини.

 

Скористала з цього партія галицьких бояр, прихильних Ігоровичам. Поки

наспів до Галича Ярослав Суздальський та наблизилися Олеговичі, бояри

закликали до себе Володимира Ігоровича, що був у таборі Олеговичів.

Володимир вимкнувся з табору й за добу наспів з своїм полком до Галича,

Літом 1206 р. засів Володимир Ігорович на галицькому столі. Ярослав

Суздальський та Олеговичі завернули з нічим до дому.

 

Володимир Ігоревич

 

Засівши на галицькому столі, зрозумів Володимир, що нема йому на кого

покладатися, як тільки на своїх братів. Тому він віддав братові Романові

Звенигород, а для Святослава рішив придбати Володимир. Він вислав до

володимирців якогось попа з домаганням — видати йому Романовичів і

піддатися. Володимирці обурилися таким домаганням, а навіть хотіли вбити

посла. Але найшлися серед володимирських бояр такі, що заступилися за

послом і виявили деяку прихильність для Ігоревичів. Злякалася їх

Романова й втекла з дітьми в Польщу.

 

Вона подалася до колишнього противника Романа — Лєшка, що використав

момент і «пожалів сиріт», а навіть вставився за ними до угорського

короля. Залишивши Романову й менчого її сина Василька в себе, він вислав

старшого Данила з посольством на Угорщину. По словам літопису він

закликав короля Андрія піти на Галичину й вернути Романовичам їх отчину.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ