UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГетьманщина (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4068
Скачало733
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Гетьманщина

 

До весни 1918 р. широким верствам населення України вже набридли

революція й хаос. Закономірно, що ці настрої переважали серед маєтних

класів, заможних селян, дрібних підприємців та бізнесменів, фабрикантів,

великих землевласників, вищих прошарків чиновництва, що складали 20 %

усього населення України. Австрійці та німці на Україні також всіляко

прагнули відновити порядок і прискорити вивезення продуктів. Тому між 24

і 26 квітня представники цих груп таємно домовилися замінити Центральну

Раду консервативним українським урядом на чолі з гетьманом Павлом

Скоропадським (титул «гетьман» мав викликати асоціації з

квазимо-нархічними традиціями, пов'язаними з козацькими гетьманами).

 

Нащадок давнього роду козацької старшини й один із найбільших на

Україні землевласників, Скоропадський мав високий статус за царського

режиму — служив військовим ад'ютантом Миколи II і під час війни був

авторитетним генералом. З початком революції він українізував своє

військове з'єднання і, коли Центральна Рада відкинула його послуги, був

обраний титулованим командувачем селянського ополчення «вільних

козаків». З приходом до влади цього «малоросійського» аристократа, який

раптом згадав про своє «українське коріння», в революції на Україні

настав новий етап, що характеризувався намаганнями відновити

правопорядок та скасувати «соціалістичні експерименти» Центральної Ради.

 

29 квітня, на з'їзді, скликаному в Києві Лігою землевласників, на

який з усієї України прибуло 6500 делегатів, Скоропадського з

ентузіазмом проголосили гетьманом, закликавши його «врятувати країну від

хаосу і беззаконня». Того ж дня він разом із прибічниками оголосив про

встановлення «Української Держави» (на відміну від «Української Народної

Республіки» Центральної Ради). Нова держава грунтувалася на незвичайному

поєднанні монархічних, республіканських і, що особливо характерно,

диктаторських засад, її підданим гарантувалися звичайні громадянські

права, причому особливо наголошувалося на святості приватної власності.

 

Скасовуючи такі нововведення Центральної Ради, як націоналізація

великих маєтків та культурна автономія, гетьман увів окрему категорію

громадян-козаків (які фактично були заможними селянами), сподіваючись,

що вони стануть основною соціальною опорою режиму. Особливо впадали у

вічі широкі прерогативи самого гетьмана: йому належало виняткове право

видавати всі закони, призначати кабінет, управляти зовнішньою політикою

та військовими справами й бути верховним суддею країни. Однак ці

претензії на майже необмежену владу не могли приховати того факту, що

влада на Україні практично належала німцям, а не українцям.

 

Як цього належало чекати, українські діячі, більшість яких були

соціалістами й членами Центральної Ради, різко негативно поставилися до

гетьманської держави. Тому коли до участі в гетьманському уряді

запросили кількох відомих українців, майже всі вони відмовилися. Це не

лишало гетьманові нічого іншого, як звернутися при формуванні кабінету

до людей, не пов'язаних з українським рухом, тим самим давши підставу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ