UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура Галицько-Волинського князівства (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось41234
Скачало2023
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Культура

 

Галицько-Волинського князівства

 

План

 

І. Вступ

 

1)Усна народна творчість, освіта і писемність.

 

Галицько-Волинський літопис.

 

Архітектура і містобудування.

 

Живопис, художні ремесла.

 

ІІ. Висновки: Значення Галицько-Волинського князівства

 

І. Вступ

 

Перед тим, як розглянути культурні процеси, які розвивалися в

Галицько-Волинській державі, необхідно з’ясувати, які державотворчі та

інші історичні процеси відбувалися на цій території.

 

Отже, західноукраїнські землі, Галичина і Волинь, за перших князів

належали до Києва. Коли ж після смерті Ярослава Україна поділилася на

князівства, над Бугом виникло Волинське князівство з столицею у

Володимирі, а над Дністром – Галицьке князівство. Спочатку сильніша була

Галичина. Значної сили Галичина набула за князя Володимира (1124-1153

рр.). Коли помер останній князь з роду Ростиславичів, Галицьке

князівство перейшло під владу волинського князя Романа Мстиславича

(1199-1205 рр.). Роман наслідував свого прадіда Володимира Мономаха і

всіма силами старався знищити степового ворога – половців. Князь Роман

злучив Галичину і Волинь в одну Галицько-Волинську державу.

 

Галицько-Волинське князівство, не дивлячись на сильне наслідування

культури Київської Русі, встигло за період свого існування залишити свої

особливі риси в мистецтві, архітектурі, усній та письмовій творчості

тощо.

 

1) Усна народна творчість, освіта і писемність.

 

Галицько-Волинський літопис.

 

Із зростанням писемності, зростало число рукописних пам’яток того часу.

Життя Галицько-Волинських мешканців в деякій мірі знайшло своє

відображення в давньоруських літописах.

 

Найцікавішим в цьому плані є драматичне оповідання про осліплення

теребовлянського князя Василя Ростиславича братами Святополком і

Давидом. Це оповідання можна вважати одним з перших художніх творів, що

виник в ХІ столітті на території Галичини.

 

Період феодальної роздробленості як закономірний етап в історії

Київської Русі був періодом дальшого культурного розвитку Прикарпаття і

Волині.

 

Значного поширення набула грамота, про що свідчать написи ХІІ - ХІІІ

століть на стінах храмів в Галичі і Рогатині, на побутових предметах.

Розвивалась шкільна освіта. Серед місцевих князів багато уваги приділяли

розвитку освіти князі Володимирко та Ярослав Осмомисл. Особливість

шкільної політики останнього полягала в тому, що він "монахов же и их

доходы к научению детей определил", тобто розгортав мережу шкіл коштом

неоподаткованих прибутків монастирів. Ще в період правління князя

Володимирка в Галичі, ймовірно, було відкрито й бібліотеку. Адже при

Ярославі Осмомислі ця бібліотека була однією з найкращих на Русі.

 

Піклуючись про освіту, князь спонукав бояр і двірцеву знать посилати

своїх дітей для навчання в училища.

 

Потяг до освіти був тоді настільки великий, що міська влада стала

утискувати учнів. На вимогу галицьких міщан в 1301 році князь Лев

Данилович змушений був грамотою підтвердити надані раніше привілеї

школярам.

 

Про значне поширення писемності серед населення краю свідчать і

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ