UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНароди Центральної Європи (за книгою Ал-Масуді) (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2107
Скачало330
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

НАРОДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

 

(ЗА КНИГОЮ АЛ-МАСУДІ)

 

Розділ книги арабського енциклопедиста ал-Масуді “Промивальні золота й

копальні самоцвітів”, або “Золоті луки” (948 р.), що стосується слов’ян

— одна з найцікавіших згадок про Європу початку Х ст. Його написано у

властивій для арабської географії формі путівника, який подає цікаві

історичні факти про ту чи іншу територію.

 

Наукові дослідження цих текстів провадилися ще з кінця XVIII ст., а

суперечки про трактування окремих етнонімів тривають і досі. Ґрунтовним

дослідженням на цю тему стала стаття А. Ковалівського [Ковалевский

1973], в якій підсумовуються різноманітні тлумачення назв племен і

народів та пропонуються нові їх прочитання. Але водночас деякі народи

Європи не знайшли певної локалізації на її карті. Особливо це стосується

слов’янського племені валінана, на чолі якого стояв король Маджак

(Мужек).

 

Вдамося до рядків Масуді.

 

“1. ...до їх числа [належить] плем’я, в якого в давнину на початку віків

була влада. Їх короля називали Мужек (Маджак). Це плем’я називається

валінана, і за цим племенем, бувало, слідували в давнину всі племена

слов’ян, оскільки головний король був у них, і всі королі [слов’ян]

корилися йому. Далі, за цим племенем з числа слов’янських племен

знаходиться плем’я ободригів…

 

2. … Ми вже раніше подавали відомості про короля, якому колись підлягали

їхні [слов’ян] королі: це Мужек король валінана, а це плем’я — корінь з

коренів слов’ян, яке шанується серед їхніх племен, і в нього була давня

заслуга серед них. Потім розпалася згода між їхніми племенами, зникла

їхня організація і їхні племена прийшли до занепаду...

 

3. ... Колись був до цього часу, тобто до 336 року [гіджри], король, що

об’єднував їхніх королів, і йому, бувало, підлягали всі їхні племена,

колись було його загальне ім’я [титул], що додавалося у загальній формі

до [імені] кожного короля з їх [числа] — мужек. Потім зникло їхнє

спільне прагнення і розпалася їхня згода, і [всі] їхні племена стали

вболівати [за свої інтереси]...

 

І кожне плем’я поставило над собою короля...”

 

Слід відразу зазначити, що прив’язувати до етнічних слов’ян народи, які

називаються у Масуді терміном сакаліба, не зовсім точно. Вивчаючи

сучасні Масуді арабські географічні твори, доходимо висновку, що термін

сакаліба вживався на позначення як слов’янських, так і германських

народів [Ловмянский 1985, 218; Ковалевский 1973, 63]. Прикладом цього є

також текст Масуді “Про слов’ян”, де до сакаліба зараховуються

франконці, лотарингці, а також “немчини” [Ковалевский 1973, 65, 73].

 

Традиція ототожнення сакалібів із слов’янами й призвела до того, що в

науці запанували дві основні теорії. Одні дослідники з повідомлень

Масуді доходять висновку про існування в Східній Європі великого

Дулібського союзу на чолі з князем Маджаком, з центром на Волині

(оскільки валінана в даному випадку перекладалося “волиняни”), до якого

увійшло багато слов’янських племен [Ключевский 1956, 109—110; Греков

1959, 479—480]. Прихильники іншої теорії вважали, що йдеться про плем’я

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ