UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМихайло Грушевський очима англійців (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1312
Скачало392
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“М.Грушевський

 

очима англійців”

 

Передусім нагадаємо хронологічний та історичний контекст: Михайло

Грушевський народився 1866-го року — саме того року відбулася битва при

Садовій між Прусією та Австро-Угорщиною, що поклала початок занепадові

Габсбургської монархії. Ослаблюючи внутрішні структури монархії, цей

занепад водночас сприяв майбутньому розвиткові української культури в

Галичині, де Грушевський викладав кільканадцять років, починаючи від

1894-го. 

 

Помер учений 1934-го — того року вбивство Кірова в Ленінграді

започаткувало іншу добу — добу сталінського «Великого Терору». Доля

Грушевського (короткочасний арешт 1931 року, заслання до Москви й смерть

за неясних обставин у Кисловодську) нагадує нам, однак, що роки Великого

Терору мали свою передісторію, частиною якої був сам історик. 

 

 Як і кожен із нас, Грушевський був дитям своєї доби, i його історичні

погляди формувалися під впливом його оточення та духу часу. З варіантів,

властивих його середовищу, він вибрав спочатку народництво, згодом

поєднавши його із соціал-революційними симпатіями. Якщо згадати ширші

загальноєвропейські напрями, які впливали на формування його світогляду,

то Грушевський, поза сумнівом, онук романтизму, — звідси його

переконання, що саме простий народ, а не панівні династії, має бути

головним об’єктом історичних досліджень. Відтак завданням історика, на

його думку, є щонайглибше проникнення в давнину й послідовне дослідження

всіх подій, що відбулися з даним народом на його території, — звучить

майже броделівськи, тільки дещо прямолінійніше й наївніше. 

 

Ці ідеї, проте, зіткнулись із загальноприйнятою схемою російської

історії, що бере початок у відомих московських текстах XVI століття, на

кшталт «Степенной книги», і в дещо змодернізованій формі залишається й

досі біблією популярної російської історіографії. Основним концептом

цієї вульгати є широке недиференційоване поняття «Русь/Росія» і,

відповідно, акцентування історії правлячої династії, а не історії

народів, що населяли дану територію. Відколи правляча династія, що

утвердилася була в Києві, перенеслася на північний схід й осіла врешті в

Москві, всі події на території, де цієї династії не стало, робляться для

істориків, що дотримуються такої схеми, другорядними й малоцікавими.

Московія, а згодом Росія, визнається спадкоємицею Київської Русі, а її

територіальна експансія (принаймні на ранніх етапах) сприймається як

відновлення первісної цілісності під назвою Русь-Росія, спільної для

всіх «руських» — себто, крім власне росіян, для українців та білорусів,

трактованих у цій історичній вульгаті як різновид російського чи,

сказати б, пізні «відгалуження» від спільного російського кореня. Отже,

об’єктом історичного вивчення є передусім правляча династія, котра,

покинувши Київ, мандрує від одного центру до іншого, щоб урешті

оселитися в Москві та Санкт-Петербурзі й заходитися розширювати

володіння своєї держави. 

 

На тлі такої концепції підхід Грушевського, для якого об’єктом вивчення

є історія території, яку він називає Україною, та народу, названого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ