UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітика гетьманів (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2545
Скачало294
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Політика гетьманів Коли минув хаос доби Руїни, центром політичного,

економічного та культурного

 

ж.иття стала Гетьманщина Лівобережжя. Тепер фокус визначальних подій

історії

 

України остаточно перемістився з її крайнього заходу на крайній схід.

Гетьманщина

 

була автономним, але не самостійним політичним утворенням. Однак вона

давала

 

українцям більше самоврядування, ніж вони будь-коли до того мали,

починаючи

 

з часів Галицько-Волинського князівства. Як частина Російської імперії,

вона

 

існувала в рамках держави, яка для багатьох українців була відносно

новим

 

політичним середовищем. Тепер українці мали справу не з роздертою на

фракції

 

й занепадаючою польсько-шляхетською Річчю Посполитою. Після провалу

поль-

 

ської та турецької альтернатив у період Руїни українці були вимушені

змага-

 

тися з суворими правителями міцніючої Росії.

 

Прагнучи монополізувати владу, царі за самою своєю сутністю виступали

 

проти ідеї українського чи будь-якого іншого самоврядування. До того по

всій

 

Європі XVIII ст. поширювалися принципи та практика абсолютизму. Такі не-

 

похитні представники абсолютизму, як Петро 1 та Катерина II — два

найвидатні-

 

ших правителі Росії,— вважали централізований уряд найбільш ефективним і

пере-

 

довим. Проте ці погляди суперечили тій формі самоврядування, що існувала

в Геть-

 

манщині та була заснованою на виключно українських засадах і звичаях.

Відтак

 

основним питанням політичного життя України XVIII ст. стає тривала й

затята

 

боротьба імперського централізму Росії з українським прагненням до авто-

 

номії.

 

Козацький уряд

 

На кінець XVII ст., після відвоювання поляками Правобережжя та

утвердження

 

автономії Війська Запорозького, під безпосередньою зверхністю гетьманів

лишало-

 

ся тільки близько третини території, що колись була підвладна

Хмельницько-

 

му,— це десь одна шоста площі сучасної України. Цей лівобережний край

укра-

 

їнці називали Гетьманщиною, а московити — Малоросією. До неї входило

десять

 

полків: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський,

Га-

 

дяцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський і Полтавський.

Офіційна ре-

 

зиденція гетьмана й адміністративна столиця Гетьманщини на початку XVIII

ст.

 

містилася в Батурині. Гетьманщина була відносно густо заселеним і добре

розвине-

 

ним краєм. Вона включала II великих міст, 126 містечок і близько 1800

сіл.

 

У 1700 р. її населяло близько 1,2 млн чоловік, тобто майже чверть усього

насе-

 

лення тогочасної України.

 

З 1648 р. мало що змінилося у системі козацького врядування в

Гетьманщині.

 

Щоправда, значно розрослася канцелярія, персонал якої часто набирався із

вихован-

 

ців Київської академії та являв собою щось на зразок зародку бюрократії.

Гетьма-

 

ни не відмежовували власних грошей від грошей Гетьманщини, внаслідок

чого

 

у фінансах часто не було порядку. Щоб розв'язати цю проблему,

адміністрацію

 

поновили двома генеральними підскарбіями. Але ці зміни мало вплинули на

розв'я-

 

зання основних фінансових проблем Гетьманщини, зокрема — постійного

зменшен-

 

ня прибутків унаслідок того, що козацька старшина присвоювала собі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ