UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПодвиг під Крутами (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1288
Скачало289
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Подвиг під Крутами

 

   Коли 14 березня 1917 р. в Україні дізналися про революцію в

Петрограді, всюди почався могутній національний рух за українську школу,

пресу й адміністративну автономію в межах Російської імперії. 1 квітня

під синьо-жовті прапори стало 100.000 вояків, студентів і робітників,

які маніфестували свою відданість Україні. Засновано військову раду.

Проти надання Україні автономії виступили не тільки петроградський уряд,

але й уся російська революційна демократія, головним чином більшовики. В

Катеринославі "совєти рабочіх і солдатскіх дєпутатов" гальмували всяку

діяльність українських установ, поки не втрутилися військові. Хоч голова

Центральної Ради М.Грушевський декілька разів заявляв, що Україна не має

наміру відриватися від Росії, всі російські демократи виступали проти

українського національного відродження. Одначе вони не змогли зупинити

стихійні мітинги й маніфестації. 23 березня 1.000 українських офіцерів і

солдатів на першому військовому з"їзді, скликаному з ініціативи

харківського адвоката М.Міхновського, обрали Військове бюро. Через 6

днів українці, вояки Київської залоги ухвалили заснувати Український

військовий клуб і почати організацію українського війська.

 

  В серпні на фронтах зорганізовано 27 дивізій, біля 4 млн. українських

вояків були готові захищати Центральну Раду, яка, на превеликий жаль, не

зрозуміла народної посвяти.

 

  Видатний письменник Володимир Винниченко написав у "Робітничій

газеті": "Не своєї армії нам треба, а знищення всяких постійних армій".

Національний табір М.Міхновського був заслабкий, щоб викликати у душах

зденаціоналізованих вояків спротив соціалістичній пропаганді.

 

  В.Винниченко і його прихильники вважали не потрібним, а навіть

шкідливим для світової революції організування національної армії. Вони

випрошували в Петрограді лише автономії. Навіть Симон Петлюра на ІІ

з"їзді 700 українських вояків на початку квітня висловився проти

відокремлення України від Росії. Українські соціалісти знехтували

дисциплінованістю і підпорядкованістю українських частин на всіх фронтах

і в усіх містах України.

 

  Бездіяльність Центральної Ради у військовому питанні використали

більшовики. Вони підірвали боєздатність зукраїнізованих частин. З фронту

тікали дезертири, озброєні кулеметами, рушницями, іноді гарматами. Коли

Генеральний секретаріат почав рятувати Україну за допомогою стихійно

повсталого 60-тисячного Вільного козацтва, було запізно. Більшовики,

захопивши 7 листопада владу в Петрограді й маскуючися облудливими

декретами про мир і землю, зразу ж організували "Красную гвардію".

 

  Під впливом більшовицької агітації в Україні ширилася анархія.

Наприкінці листопада зукраїнізований корпус генерала Скоропадського

обеззброїв зібльшовичені полки і не допустив захоплення влади в Києві

комуністами. Та Генеральний секретаріат В.Винниченка побоявся

майбутнього Бонапарта й перешкодив формуванню двох так званих сердюцьких

полків з твердою дисципліною.

 

  Більшовики спробували 17 грудня на з"їзді селянських, робітничих і

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ