UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсвіта, наука і культура просвітництва Києво-Могилянської академії (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2694
Скачало394
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Освіта, наука і культура просвітництва Києво-Могилянської академії”

 

Знову потребу вищої школи в Україні підняв Петро Могила, об'єднавши в

1632 р. школу Києво-Печерської лаври з братською школою і створивши

навчальний заклад, який стали називати Києво-Могилянським колегіумом, а

пізніше, з 1694 р. , Києво-Могилянською академією. Новий навчальний

заклад мав за основу західноєвропейський зразок.

 

З самого початку колегіум, крім чотирьох нижчих класів (фари, інфіми,

граматики, синтаксими), мав класи поетики, риторики, філософії.

Лекційні курси читалися переважно латинською мовою, як і в тогочасних

західноєвропейських колегіумах та університетах. На цьому дуже

наполягав сам Петро Могила, хоча проти вивчення латини в Україні стояла

значна частина духовенства.

 

Як і тогочасні європейські університети, Києво-Могилянський колегіум мав

у своєму підпорядкуванні школи, що працювали за його програмою: у

Вінниці (заснована 1634 р. ; в 1639 р. перенесена до Гощі); у Кременці

(відкрита в 1639 р. за участю фундаторів Кременецького братства

Лаврентія Древинського та Данила Малинського).

 

У цьому навчальному закладі викладалися арифметика, граматика, музика,

нотний спів, геометрія, астрономія, грецька, латинська та польська мови.

Щорічно в академії навчалося близько тисячі учнів як з України, так і з

Білорусії, Молдови, Сербії, Чорногорії, Болгарії, Греції та інших країн.

Вчилося багато росіян, зокрема Михайло Ломоно-сов. У 1698 р. цар

Петро наказав патріархові: "Священники у нас ставятся, грамоти мало

умеют . . . й для того в обу-чение хотя бьі послать 10 человек в Киев в

школьї".

 

У той час, коли в Московії західної науки і культури завжди боялися і

втікали від них, в Україні ніколи нічого подібного не спостерігалося і

західний вплив широкою рікою котився до нас. Про те, що в

Києво-Могилянській академії утверджувалась атмосфера вільнодумства,

свідчить хоча б викладання в ній філософії. Кожен професор філософії

повинен був виробити собі свій оригінальний курс, до цього навіть

зобов'язував статут академії. Оригінальні курси філософії залишили

після себе професори Христофор Чарнуцький, Платон Малиновський, Амвросій

Дубневич, Стефан Кали-новський, Йосип Туробайський, Мануйло

Козачинський.

 

Києво-Могилянська академія була не лише освітнім, а й науковим центром.

Професори, як свідчать нотатки лекцій Йосипа Горбацького в 1639—1640 рр.

та Інокентія Гізеля в 1645—1647 рр. ("Підручник логіки" та "Загальний

нарис філософії"), не обмежувались лише викладом концепцій,

загальноприйнятих у тогочасній європейській науці, а ще самостійно

розробляли проблеми логіки, психології та інших наук.

 

Пам'ятками православної полемічної літератури стали "Палінодія" Захарія

Копистенського і польськомовний трактат "Літос", який вважають твором

Петра Могили. Обидва твори засвідчують ерудицію авторів, їхню

обізнаність як з богословською думкою Сходу і Заходу, так і з тогочасною

слов'янською та західноєвропейською літературою.

 

Та основна заслуга цього навчального закладу полягала в тому, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ