UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПереславська угода та Українізація(контрольна робота)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1715
Скачало355
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Контрольна робота №13

 

Переяславська угода 1654 р. “Березневі статті”. Їх роль в історичній

долі українського народу. Правда і домисли.

 

Українізація – причини і наслідки.

 

 

 

Переяславська рада.

 

На початку визвольної війни Б. Хмельницький шукав союзників, ведучи

активні дипломатичні зносини з Туреччиною, Кримом, Молдавією. Особливу

надію покладав Б. Хмельницький на єдино вірну Московську державу. Коли

наприкінці 1648 р. Гетьман урочисто в’їхав до Києва, він зустрівся з

вищим православним духовенством. Учасники наради дійшли висновку, що

необхідно звернутися до московського царя з проханням надати військову

та дипломатичну допомогу. Гетьман просив московського патріарха Паїсія,

який їхав через Київ до Москви, сприяти успіхові в переговорах з царем.

З Пасієм відрядили до Москви полковника Силуяна Мужиловського.

 

Однак, незважаючи на велике бажання Московії взяти реванш над Польщею за

втрати земель після Деулінського перемир’я (1654) і Поляновського миру

(1632), вона не наважилась порушити мирний договір, хоя і контактів з Б.

Хмельницьким царський уряд не поривав. Для вивчення ситуації на Україні

з Москви було відряджено посольство Григорія Унковського.

 

Обмін посольствами тривав протягом усього періоду визвольної війни. Не

йдучи на рішучий розрив із Польщею і не надаючи військової допомоги Б.

Хмельницькому, царський уряд все ж відвів свого війська від кордонів з

Україною і дозволив купцям продавати хліб в Україні в період неврожаю та

почав дипломатичний тиск на польський уряд.

 

Коли стало зрозуміло, що ослаблена тривалою війною Польща не зможе

успішно воювати з сильнішою державою, московський цар Олексій Михайлович

погодився задовольнити прохання Б. Хмельницького про надання допомоги. 1

жовтня 1653 р. у Москві був скликаний земський собор із широким

представництвом від різних соціальних станів. Учасники собору

висловились за таке рішення: ”Гетьмана Богдана Хмельницького і все

Військо Запорізьке з містами і землями прийняти”. До України спорядили

велике посольство на чолі з тверським боярином В. Бутурнілим.

 

Стольники Р. Стрешнєв і дяк М. Бредихін, послані попереду посольства в

Україну для підготовки міждержавних переговорів, повідомили Б.

Хмельницького по рішення Земського собору й вияснили, яке місто обере

отаман для офіційної зустрічі делегації. Гетьман обрав Переяслав, не

розорене війною місто на лівому березі Дніпра, де була фортеця і запаси

зброї, де полковником був його майбутній зять Павло Терея.

 

31 грудня 1653 р. посольство В. Бутурліна прибуло до Переяслава, де на

нього вже чекала полкова старшина. Б. Хмельницький у цей час перебував у

Чигирині на похоронах сина Тимоша, який загинув під час походу в

Молдавію. Він приїхав до Переяслава ввечері 6 січня 1654 р. Тоді ж й

прибула генеральна старшина.

 

Відбулися перші переговори між гетьманом і старшиною і посольством.

Посли пропонували такий порядок: вранці 8 січня провести таємну раду Б.

Хмельницького з козацькою генеральною старшиною та полковниками, потім

оголосити царську грамоту, після чого зібрати старшинську раду і на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ