UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСловяно-руські старожитності у надріччі Гнилопяті (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1806
Скачало149
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Слов’яно-руські старожитності у надріччі Гнилоп’яті

 

Надріччя Гнилопяті, як і землі вздовж річок Гуйви та Роставиці,

надзвичайно сприятливий в екологічному відношенні регіон. На масних

чорноземах тут здавна займались землеробством, а широкі заливні заплави

річок були чудовими пасовиськами для свійських тварин. Багаті поклади

залізних болотних руд, граніту, пісковика, сланцю, у тому числі і

про^ілітового сланцю-шиферу з району Овруча, використовувалися

населенням Східної Волині для розвитку ремесел. Цьому сприяли також

різноманітні сорти глини, використання яких було основою гончарного

виробництва. Обширні ліси краю давали будівельний матеріал, а також

паливо і деревне вугілля, вкрай необхідне для залізоробного,

ковальського та інших ремесел.

 

Завдяки таким чудовим природним умовам територія порубіжжя Древлянської

і Полянської земель була густо заселена з давніх часів, про що свідчать

численні археологічні памятки. Археологічне вивчення вказаного регіону

розпочалося ще наприкінці xix ст, і було продовжено на початку xx ст.1 У

ті роки найбільше уваги було приділено дослідженням курганних

могильників. Розкопкам були піддані десятки і сотні курганів, які дали,

незважаючи на те, що не завжди збереглася їх повна польова документація,

значні нові матеріали з давньоруської історії краю. Що ж стосується

памяток, які передували утворенню Київської Русі, а тим паче - і

старожитностей першої половини та середини і тисячоліття нової ери, то

вони почали вивчатися з 20-30-х років xx ст. У регіоні течиіі Гнилопяті,

по Роставиці були проведені розвідкові роботи силами Інституту

археології НАН України, а також місцевими Житомирським та Бердичівським

краєзнавчими музеями. Серед дослідників того часу згадаємо відомих

археологів С.С.Гамченка, І.Ф.Левицького, С.В.Коршенка, Т.М.

Мовчанівського,

 

Активізація пошукових археологічних робіт на території Схщноі Волині

припадає на період після переможного завершення Великої Вітчизняної

війни. У 1945-1946 рр. на території південно-східних районів

Житомирської області працювали експедиції інституту археології НАН

України, які виявили цілий ряд памяток черняхівської культури на

Роставиці та Гнилопяті. У цих роботах взяли участь Бердичівський та

Житомирський краєзнавчі музеї. Наприкінці 40-х і у 50-ті роки значну

роботу з виявлення археологічних памяток у надріччі Гнилопяті здійснив

відомий краєзнавець Г. Г, Богун.2 У ті ж роки на території краю

досліджував старожитності східних словян першої половини і середини І

тис. н. е. і автор.3 Чимало цікавого принесли у ті роки і дослідження,

які провела у Житомирському районі І. П. Русанова4, зокрема на правому

березі Гнилопяті, неподалік від впадання її у р. Тетерів. По обох

берегах Гнилопяті здійснені розкопки і проведені розвідки на поселеннях

черняхівської культури, тут зафіксовано понад 30 місцезнаходжень першої

половини І тис. н. е.5 Стаціонарні дослідження здійснені на поселеннях

Слободище і Маркуші. Розкопки 1955 р, на поселенні в Слободищах були

проведені автором з участю М. Ю, Брайчевського та Г. Г. Богуна. Рештки

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ