UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська інтелігенція на початку ХХ ст. (1920-30 рр.) (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6768
Скачало566
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Українська інтелігенція

 

на початку ХХ ст.

 

(1920-30 рр.)

 

1920-ті роки були часом небаченого розвитку, відкриттів і сподівань в

українському духовному житті, це був час української інтелігенції. Дехто

навіть називає їх періодом культурної революції або відродженням. Цей

багатогранний спалах творчої енергії став можливим завдяки тому, що

зайнята насамперед збереженням політичної гегемонії комуністична партія

ще не підпорядкувала собі культурну діяльність. Поширення ж

україномовної освіти створило українській культурі таке широке

підґрунтя, якого вона давно не мала на Східній Україні. Вперше

українська культура могла розраховувати на підтримку з боку держави,

оскільки такий важливий заклад, як міністерство культури,- контролювали

пристрасні українські патріоти — Гринько, Шумський та Скрипник.

 

Однак головним поштовхом до відродження були наслідки революції. Хоч для

 

розвитку культури відчутною втратою стала еміграція великої частини

старої інтелігенції, проте поява великої плеяди нових талантів з лихвою

компенсувала її. Деякі з цих молодих митців були аполітичними й вірили в

ідею «мистецтва задля мистецтва». Інші належали до палких

революціонерів, пов'язаних із боротьбистами та українськими комуністами.

Коли не збулися їхні сподівання незалежної державності, то багато хто з

них став убачати в розвитку культури альтернативний засіб вираження

національної самобутності свого народу.

 

Революція також сповнила наукову, культурну і духовну діяльність

відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його

обмежень. Поставали складні невідступні пи тання про те, в якому напрямі

слід розвиватися українській культурі, українській науці, українському

духовному життю, на які взірці їм належить орієнтуватися і якими бути

взагалі. Натхнені відчуттям власної місії та зрос-

 

таючою аудиторією, письменники, художники й учені з захопленням поринули

 

у створення нового культурного всесвіту.

 

Література. Ніде так не виявилися ці свіжі настрої, як у літературі.

Марксистські письменники пропагували думку, згідно з якою для здійснення

своїх завдань революція, крім суспільно-політичної царини, повинна

сягнути й у царину культури. Тобто «буржуазне» мистецтво минулого

належало замінити новим пролетарським мистецтвом. Щоправда, вони одразу

додавали, що «досягти міжнародної єдності пролетарське мистецтво може

лише йдучи національними стежками».

 

Спроба створити пролетарську культуру в Росії привела до виникнення

літературної організації «Пролеткульт», що спиралася на дві корінні

засади: по-перше, пролетарську культуру можна створити, відкинувши

традиції й зразки минулого, по-друге, у творенні цієї культури повинні

брати участь маси. Ототожнений із культурою російського міста,

«Пролеткульт» не мав великого впливу серед українців. Однак його ідеї

зробили сївою справу в процесі виникнення на Україні так званих масових

літературних організацій.

 

У 1922 р. в Харкові під керівництвом Сергія Пилипенка з'явилася перша з

масових літературних, організацій — «Плуг». Заявивши, що для мас (а на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ