UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські Січові Стрільці (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2972
Скачало966
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Коледж права і бізнесу

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Українські

 

Січові Стрільці”

 

Виконала:

 

студентка гр. Ю-22

 

Стефаник Ольга Вас.

 

Викладач: Кучер В.М.

 

Коломия – 2001 р. В історію українського народу Українські Січові

Стрільці вписали нев’янучої слави сторінки. Дві з них вікопомні. Перша

полягає в тому, що січові стрільці стали заключним акордом епохи

галицько-українського відродження. Друга – своїми невтомними військовими

змаганнями вони возвели величну споруду: незалежну державу, ім’я якої

Західно-Українська Народна Республіка. Що дає нам підставу на такі

твердження?

 

Без екскурсу, безумовно ескізного, у глибину століть, відповіді на це

питання не досягти.

 

---

 

Про яке відродження йде мова? І тут виникає перша історична віха:

розпад Галицько-Волинського князівства. В 1340 році польські війська,

очолювані королем Казимиром, загарбують Львів, ще через 9 років над

усією Галичиною на довгі 423 роки встановлюється польське панування.

Послідовна цілеспрямована політика полонізації і окатоличення привела в

кінцевому підсумку до зникнення поняття української нації на терені

Галичини, до перетворення українців в етнічну групу. На нашу думку, саме

Берестейська унія 1596 року (ініціатори К.Терлецький і І.Потій)

врятувала український народ Галичини від самоліквідації і стала тим

центром консолідації, завдяки якому з етнічної групи стало можливим

збереження і православної. Можливо, Берестейська унія і привела до

розколу в самому українському народові (ще живучі в пам’яті ярлики типу

“западенці” і “східняки”), але це той розкол, який в умовах полонізації,

повторюємо, став необхідною реальністю збереження всієї нації.

Правобережні українці не зполонізувалися, а лівобережні українці не

зрусифікувалися.

 

Можна погоджуватися або не погоджуватися з таким трактуванням, але

впродовж століть “польські ночі” етнічна група українців Галичини

складалась з двох верств: духовенства і селянства. Якісно нові зміни, як

це видно сьогодні, в українському етносі почалися з 1772 року після

Першого поділу Польської держави. Природно, передовсім на них

відгукнулося духовенство, відкриттям в 1783 році греко-католицької

духовної семінарії. Через відсутність незалежної, матеріально сильної і

свідомої інтелігенції роль проповідника народу взяли на себе

греко-католицькі священики. Їм належить пошук і вибір шляху відродження,

саме вони стали першими на обраний шлях.

 

“Українці прийшли під Австрію не як нація, або бодай її частина, але як

сіра, прибита етнографічна маса, що в тяжкій, довголітній панщизняній

неволі утратила свої провідні верстви – шляхту, міщанство – і лишилась з

одним духовенством. Але і воно стояло на дуже низькім освітнім рівні. До

вищого рівня не допускала його польська шляхта, як пануючий елемент у

Польщі, бо не бажала, щоби при його помочи українське селянство

зрозуміло, що й воно має людську подобу. Бажаючи витворити з такої маси

новочасний народ, треба було зачинати з елементарних річей, від азбуки й

від науки читання та писання. Чи ж дивно, що при таких відносинах треба

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ