UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічний стан князівств Київської Русі в 11-13 століттях (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1493
Скачало293
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Економічний стан князівств Київської Русі в 11-13 століттях”

 

Економічний стан багато в чому залежить від географічних, соціальних та

політичних мотивів. Тим цікавіше досліджувати економічний стан князівств

Київської Русі, як до могутності Русі, так і після її розпаду.

 

Економіка України-Русі IX - XIII ст.ст. була варіантом германського

способу виробництва. Держава Київська Русь належала до європейської

цивілізації і мала із Заходом тісні економічні, політичні, культурні

зв'язки ... Як у всій тогочасній Європі, на Русі була поширена

дружинно-лицарська культура, що відігравала важливу роль у

середньовічній історії всієї Європи. Про виразну західну політичну

орієнтацію України-Русі свідчать династичні шлюби її князів. Тестем

Європи звали Ярослава Мудрого, бо вся його рідня і він сам мали шлюбні

зв'язки з монаршими родинами різних європейських країн (Швеція,

Норвегія, Франція, Німеччина, Польща, Угорщина, Візантія). Торговий шлях

"із варяг у греки" зв'язував по Дніпру Скандинавію з Візантією,

інкорпоруючи Україну-Русь в європейський ринок.

 

У найдавніших джерелах Київської Русі варяги вперше згадуються саме як

відчайдушні й розбишакуваті купці. У VIII—ІХ ст. від своїх поселень на

Балтійському узбережжі вони по волзькому шляху рухалися на схід аж до

Каспійського моря, де вступали в контакти з купцями мусульманського

світу. На ІХ ст., коли центр торгівлі перемістився на південь, до

Константинополя, головною торговою артерією для Києва став славнозвісний

шлях «із варягів у греки». Відтак заморська торгівля стала складати

основу економічної системи Київської Русі. Тому не випадково, що першою

формальною угодою, укладеною київськими правителями, став договір князя

Олега з Візантією (911 р.), згідно з яким руським купцям у

Константинополі створювалися надзвичайно сприятливі умови. Коли у

XII—XIII ст. у результаті пограбування Константинополя хрестоносцями та

частих нападів кочовиків на торгові шляхи по Дніпру став занепадати

обмін з Візантією, дедалі більшого значення для Києва набували

торговельні зносини із Західною Європою, що головним чином йшли через

Краків — Прагу — Регенсбург.

 

На противагу середньовічному Заходу, де земельна аристократія ухилялася

від торговельної діяльності, в Київській Русі торгівлею активно

займалися не лише бояри, а й сам князь. Більшу частину року перші

правителі витрачали на збір данини у близьких і далеких землях своїх

володінь, на перевезення її до Києва та на спорядження великої флотилії,

що Дніпром везла до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск

та інший товар, який обмінювався на предмети розкошів. Навіть коли князі

й бояри ставали більш осілими й прибирали у власність великі земельні

володіння, значна частина продукції їхніх господарств призначалася для

чужоземних ринків. Для заняття торгівлею існували різноманітні

можливості, оскільки в руських містах сформувався численний прошарок

купців, а його найбільш впливові й заможні представники вели заморську

торгівлю й користувалися однаковими з боярами політичними та юридичними

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ