UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічне становище на українських землях під час козацької доби.(реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1398
Скачало439
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Національна Академія Управління

 

Реферат

 

з

 

економічної історії

 

на тему:

 

Економічне становище на українських

 

землях під час козацької доби.

 

м.Київ 2002

 

План:

 

Фінанси.

 

Промисли та торгівля.

 

- 2 -

 

Фінанси.

 

Фінанси України-Гетьманщини в XVII ст. були неподільно зв’язані з

господарством гетьмана і мали натуральний характер. В основі державного

господарства лежали реквізовані в польської шляхти землі, які стали

власністю Війська Запорозького – давні “королівщини”, що служили на

утримання державних установ та урядовців. З цього фонду приділяли

рангові землі старшині і урядовцям, але якщо вони втрачали свої посади,

то ці землі мусили повернути скарбниці. Завдяки ж щедрості гетьманів ці

землі мусили часто перетворюватися на власні, і скарбниця їх втрачала.

 

Постійні прибутки йшли від податків. За податковою системою Гетьманщини

оподатковувалась найбільш незаможна людність – селяни та міщани, а

козаки та монастирі податків не платили. Селяни платили різні податки, в

тому числі так звані “стації”, при чому вносили їх частину продуктами,

частину грошима. “Стації” йшли на утримання війська і розмір їх залежав

від місцевих умов. Не було й певної одиниці оподаткування: в одних

місцевостях брали податки від землі, в інших – від кількості худоби. На

користь гетьманської адміністрації йшли: “показанщина” (податок на

виробництво горілки), тютюнова десятина, мито від продажу горілки - ця

остання стаття прибутку була дуже велика. Великі прибутки давало мито

від продажу дьогтю, тютюну, від зборів з млинів.

 

До державної скарбниці йшли податки від вивозу та довозу товарів (за

вивіз – “евекта”, за довіз – “індукта”). Податки час від часу зростали:

року 1714 введено новий податок – “головщину” – не з вартості товару, а

з “голови” власника та наймитів, що везли товар.

 

Податки часто здавали на “викуп” в оренду окремим особам або

організаціям. Орендарі звичайно збирали з населення більші суми, ніж

треба було здавати до скарбниці. Особливо поширились оренди за

Самойловича.

 

Державний скарб не був відмежований від приватного скарбу гетьмана. 1687

року, коли арештовано і заслано гетьмана Самойловича, сконфісковано

скарбницю, в якій нерозділені власні кошти гетьмана та держави. Половину

їх узяла Москва, а половина залишилася Мазепі і він широко

використовував ці скарби.

 

За гетьмування Брюховецького зроблено першу спробу відокремити державні

фінанси від приватних гетьмана: встановлено посаду генерального

підскарбія - керівника державних фінансів. Але ця посада зникла разом з

Брюховецьким і відродилася тільки 1728 року.

 

За Мазепи державний та приватний фонд повністю об’єднано. Тяжко

відшукати чіткіше виявлений приклад цієї неподільности, ніж

 

- 3 -

 

події після смерті гетьмана Мазепи. Спеціальна комісія, покликана Карлом

XII, розглянула питання – кому належить спадщина гетьмана: його

небожеві, Андрієві Войнаровському – себто, чи є вона приватною власністю

гетьмана – чи Війську Запорозькому – себто Українській державі. Комісія

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ