UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДанило Галицький - володар Галицько-Волинської держави (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2488
Скачало754
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ –

 

ВОЛОДАР ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

 

Зовсім малим хлопчиком, у чотири роки, його посадили на "золотокований"

престол Галицько-Волинського великого князівства. У розквіті сил і слави

загинув батько, Роман Мстиславич, безстрашний переможець половців та

"иных народов", як звали його літописці. Удова, княгиня Анна, залишилася

з двома синами, молодшому з яких, Василькові, ледве виповнилося два

роки. Одразу ж по досягненні сумної звістки про смерть Романа проти його

родини піднялося могутнє галицьке боярство, подолане, але не викоренене

великим князем. За боярами стояли належні їм міста й села, величезні

багатства, тисячі озброєних людей.

 

Княгиня відчула, що втрачає грунт під ногами. Волинянка за народженням

була чужою у Галичі, де прожила з чоловіком трохи більше п'яти років, ні

в що не втручаючись, поглинена турботами про дітей. Вона могла спертися

лише на хоробру, але нечисленну дружину Романа та на купку волинських

бояр, що залишилися вірними родині сюзерена. Велика смута розпочалася в

Галицькій землі, з сумом занотував літописець.

 

Анні з синами довелось залишити Галицьке-Волинське князівство й просити

притулку у володарів сусідніх держав, Польщі й Угорщини, з якими її

чоловіка зв'язували союзні взаємини. Сама вона з Васильком їде до

Кракова, а Данила з кимось із ближніх бояр Романа відіслали до Буди, де

він на кілька років став другом свого ровесника Бели, сина короля

Андрія.

 

Тим часом феодальна анархія настала на Галицько-Волинській Русі. Бояри,

розбившись на кілька партій, невпинно ворогували, закликаючи на престол

підхожих собі претендентів. Руйнацію державної структури ще недавно

сильного та єдиного великого князівства яскраво характеризує факт

самочинного вокняжіння в Галичі 1212 р. боярина Володислава, проводиря

ворожої до Романовичів партії земельної аристократії. То було

найбрутальнішим порушенням норм феодального права Давньої Русі, згідно

яких князем міг стати лише той, хто ним народився, тобто член династії

Рюриковичів.

 

У перебігу більш ніж тридцятилітньої боротьби за Галич і його землю між

іноземними феодалами, прийшлими здалеку руськими князями та місцевими

боярами Данило кілька разів сідав на хиткий галицький престол, і кожного

разу його скидали бояри. Але князь не втрачав оптимізму. Перебуваючи у

волинській глушині, в маленьких містах Тихомлі й Перемишлі, Романовичі,

за словами галицького літописця, «стали княжити там із своєю матір'ю, на

місто Володимир поглядаючи. Й мовили вони: «Як там не крути, а Володимир

буде наш!»

 

Зовсім юний, але розумний, розважливий, сміливий і наполегливий Данило з

кожним роком наганяв страху на галицьке боярство, яке не могло не

зважати на народне прагнення бачити старшого Романового сина великим

князем. Тому 1219 р. бояри запросили на княжіння уславленого полководця

Мстислава Мстиславича на прізвисько Удатний, тобто удачливий. Мстислав

дійсно був непереможним полководцем і за три роки до того виграв

знамениту Липицьку битву у володимиро-суздальських князів, найсильніших

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ