UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРанній інституціоналізм (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3521
Скачало541
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ранній інституціоналізм

 

У рамках раннього інституціоналізму склались три основні напрями:

 

1) соціально-психологічний, 2) соціально-правовий, 3) емпіричний

(кон'юнктурно-статистичний).

 

Соціально-психологічний Інституціоналізм. Торстен Веблен (1857—1929).

Син норвезького селянина-емігранта, Веблен здобув ступінь доктора наук в

Иєльському університеті, підготувавши дисертацію про етику Канта. 1899

року Веблен опублікував свою першу працю «Теорія бездіяльного класу», в

якій дав глибоку критику капіталізму з його культом грошей. Цій проблемі

були присвячені й наступні його праці: «Привілейовані групи і стан

промислової техніки» (1919), «Інженери і система цін» (1921),

«Абсентеїстська власність» (1924) та інші.

 

У питаннях філософії він був ідеалістом, рішуче виступав проти

матеріалізму і, зокрема, марксистського філософського матеріалізму.

 

Як ідеаліст у філософії Веблен дав своєрідне тлумачення предмета

економічної науки. У центр дослідження він ставить ідею розвитку,

динаміки і людську діяльність у всіх її проявах. Саме з цих позицій він

критикує утилітаристів і особливо засновника утилітаризму І. Бентама,

який усі суспільні відносини розглядав з погляду їхньої корисності,

можливості бути засобом для досягнення якоїсь мети. Веблен вимагає, щоб

економічна наука звільнилась від раціоналістичної психології і взяла на

озброєння психологію реалістичну, таку, що є результатом спостережень за

людською діяльністю. Він критикує ортодоксальних економістів за те, що

вони зводять економічні інтереси тільки до суто грошових і ігнорують

людину, виключивши її з економічного аналізу.

 

Визнавши обмеженість такого підходу до аналізу економічних явищ, Веблен

ставить завдання — розширити сферу дослідження за рахунок вивчення

суспільної психології, інстинктів, навичок і схильностей людей. Тим

самим він заклав основи нового напряму в історії економічної думки і,

зокрема, її соціально-психологічного відгалуження — інституціоналізму.

 

Веблен виступив з гострою критикою капіталізму, що дало підставу колегам

назвати його «американським Марксом». Веблен і справді був добре

обізнаний з «Капіталом» К. Маркса, називав Маркса великим мислителем,

який розвиває ідеї класичної школи. Але сам Веблен стояв на інших

позиціях. Він не був противником капіталізму, заперечував революційні

перетворення і виступав лише за здійснення більш-менш радикальних

реформ. Цілком слушно відомий французький дослідник історії економічної

думки Жамс писав:

 

«Не зважаючи на вороже ставлення до капіталізму, Веблен не був і

соціалістом у повному розумінні цього слова. Правильніше було б

порівнювати його з Прудоном, а не з Карлом Марксом».

 

Критичне начало, притаманне інституціоналізмові, наміри дослідити

рушійні сили економічного розвитку породжували в інституціоналістів

певний інтерес до марксизму. Проте інституціоналізм в цілому, на всіх

етапах його розвитку виступає проти визначення капіталізму як

експлуататорського суспільного ладу, проти марксистської теорії

історичного прогресу через класову боротьбу й соціальну революцію.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ