UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛіберально-буржуазна екон. думка в пореформенний період (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1545
Скачало244
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Ліберально-буржуазна економічна думка

 

в пореформений період

 

Ліквідація феодально-кріпосницької системи та зародження

капіталістичних відносин сприяли активізації суспільно-політичного життя

всіх верств населення. Активізувала свою діяльність і українська

національна буржуазія та її ідеологи.

 

Інтереси буржуазії, що народжувалась, відображали, головним чином,

ліберали. Український ліберально-буржуазний рух як суспільна течія

сформувався після реформи 1861 p. Він був породжений тими самими

суспільно-економічними умовами, що й ліберально-буржуазний рух у Росії,

тому за своєю суттю не відрізнявся від нього. Проте напівколоніальне

становище України у складі Російської імперії зумовило деякі специфічні

риси, властиві цьому рухові. Зростаюча економічна могутність української

буржуазії і національні обмеження з боку царизму й російських панівних

класів робили її опозиційною до самодержавства.

 

Ліберально-буржуазний рух в Україні був репрезентований інтелігенцією,

яка гуртується у так званих громадах — своєрідній організаційній формі

руху. Громади виникають у 60-х р. у Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві

та інших містах України.

 

Спочатку громади охоплювали широкі кола як ліберальної, так і

демократичної інтелігенції. У 70-х pp., із посиленням революційного

народницького руху в країні, значна частина революційне налаштованої

молоді, яка групувалась у громадах, включилась у революційну боротьбу

народників. Київська громада розкололась на «Стару громаду» і «Молоду

громаду».

 

Активними діячами «Старої громади» в Києві були В. Б. Антонович, М. П.

Драгоманов, П. П. Чубинський, К. М. Михальчук, П. I. Житецький, В. Л.

Беренштам, М. В. Лисенко, О. О. Русов, М. П. Старицький, П. А. Косач, В.

А. Рубінштейн та інші.

 

Діяльність громад мала, головне, культурницький характер. Основна увага

зверталась на вивчення сучасного й минулого України, на її етнографію,

видання літератури українською мовою, організацію недільних шкіл тощо.

 

Одним із перших осередків, навколо якого згуртовувались

літературно-наукові та громадські сили України, був журнал «Основа», що

видавався в 1861—1862 pp. у Петербурзі. Він, фактично, був органом

громадівців. Офіційним редактором журналу був В. Білозерський. Активну

участь у виданні брали П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський.

Основне своє завдання «Основа» бачила у висвітленні

національно-культурного руху українського народу.

 

З економічних питань на одному з центральних місць було, зрозуміло,

питання скасування кріпацтва. Керівники «Основи» вітали реформу і

славили царя, ставлячи його в ряд «справжніх благодійників людства».

 

Аналогічну позицію займали і київські громадівці. У статті «Відгук з

Києва» вони підкреслювали необхідність роз'яснювати селянам «економічні

та юридичні основи» реформи, яка нібито дає їм можливість «законним

шляхом досягнути бажаної земельної власності».

 

У журналі «Основа» натрапляємо як на статті, що ідеалізують селянське

життя до реформи, так і на статті із засудженням такої ідеалізації.

Проте, якщо не брати до уваги дописів П. Куліша та небагатьох інших

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ