UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПредмет і завдання курсу "Історія економічних вчень" (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3065
Скачало541
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ

 

КУРСУ “Історія економічних вчень”

 

1. Предмет курсу

 

Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає

система економічних наук, які включають науки про загальні закони

економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що розглядають

конкретні економічні процеси та явища, науки про народне господарство.

 

Кожна з них має свій предмет, своє коло досліджуваних питань. Першість

серед усіх економічних наук належить економічній теорії (політичній

економії). Політична економія як наука склалась у XVII ст. Вона є

результатом тривалого історичного розвитку економічної думки,

 

Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях

від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових

теорій. Очевидно, уже в первісному суспільстві люди замислювались над

економічними явищами. Але ці їхні погляди ще не складалися в будь-яку

систему. Перші спроби систематизації економічних поглядів можна віднести

до стародавньої доби й середньовіччя. Проте й вони ще не склались у

наукові системи.

 

Економічні знання стали самостійною галуззю досліджень у XVI—XVII ст. —

в епоху меркантилізму, хоч і тоді дослідники займалися аналізом тільки

окремих економічних проблем.

 

Видатний економіст Йозеф Шумпетер писав, що меркантилізм був не стільки

науковим напрямом, скільки практичною політикою. Так само і література

меркантилістів була вторинним явищем і містила лише зачатки науки.

 

Таку оцінку меркантилізму заперечує відомий англійський економіст M.

Блауг. Він пише, що не можна, наслідуючи Шумпетера, «зводити

меркантилізм лише до другорядної течії поступального розвитку

економічного аналізу». У меркантилістській літературі вже містилися

основні елементи класичного підходу, підкреслює Блауг.

 

Меркантилістів цікавили, зокрема, питання визначення суті багатства, яке

вони ототожнювали із золотом і сріблом, регулювання зовнішньої торгівлі

з метою забезпечення припливу дорогоцінних металів у країну, заохочення

експорту, протекціоністські тарифи на імпортні товари тощо.

 

Зрозуміло, що в добу панування торгового капіталу основними були

питання, зв'язані з торгівлею. Іще не існувало науки, яка б грунтувалась

на економічних законах і охоплювала всі сфери людської економічної

діяльності. Початки такої науки було закладено А. Смітом — представником

класичної політичної економії. Саме А. Сміт створив першу систему

політичної економії, узагальнивши нагромаджені до нього окремі

економічні знання.

 

Послідовники й учні А. Сміта розвивають теорію, вносять в неї нові ідеї.

Згодом з'являється критична течія у політичній економії, представники

якої (зокрема С. Сісмонді, котрий називав 'себе учнем А. Сміта)

виступають із критикою «економічної ортодоксії». Ця критика забезпечила

появу нових напрямів економічної думки.

 

Формуються соціалістичні ідеї. Виникає утопічний соціалізм, з'являється

марксизм, який проголошує себе науковим соціалізмом.

 

У 70-х роках XIX ст. економічна думка була репрезентована, з одного

боку, історичною, а з іншого — суб'єктивно-психологічною школою, яка

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ