UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНова історична школа та "соціальний напрям" (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2541
Скачало340
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Нова історична школа

 

та «соціальний напрям»

 

У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро

якої склали: Г. Шмоллер (1838—1917), Л.Брентано (1844—1931) і К.Бюхер

(1877—1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої,

яку стали називати старою, полягала в тім, що її лідери аналізували

особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі —

етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення

націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці об'єднаної

Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей

у суспільстві — і намагалися розробити конструктивні програми «класового

миру» і соціального партнерства. Саме її представники заклали основи

буржуазно-реформістських концепцій соціальної політики. Водночас своїм

важливим завданням ця школа вважала теоретичну та ідеологічну боротьбу з

марксизмом як новою впливовою течією в робітничому русі Німеччини.

 

Засновником нової історичної школи вважають професора Берлінського

університету Густава Шмоллера, який очолив праве консервативне крило

економістів. Головний його твір — «Основи загального вчення про народне

господарство» — хоча багато в чому і базувався на принципах і методах

старої історичної школи В. Рошера і Б. Гільдебранда, проте в

методологічному плані був суттєво іншим.

 

Основними теоретичними засадами, що визначали світогляд нової плеяди

німецьких учених, були емпіризм, описовий підхід до вивчення економічних

явищ і процесів, заперечення абстрактно-теоретичного методу пізнання

дійсності, накопичення історичних фактів та статистичних даних для

майбутнього раціонального мислення.

 

Нова історична школа у своїх дослідженнях наголошувала насамперед на

історичному аспекті, ігноруючи при цьому логічний аналіз, який мав би

бути неминучим наслідком описування послідовної низки подій. Своє

завдання — «поглиблення історичного методу» — представники даної течії

бачили в написанні великих монографій з окремих питань господарського

розвитку Німеччини (економіки міст, торгових гільдій, ремісничих цехів

та окремих підприємств), уникаючи аналізу проблем макроекономічного

рівня.

 

Шмоллер сформулював це завдання так: «особливо важливо з'ясувати

передовсім виникнення окремих господарських інституцій, а не всього

народного господарства або універсального світового господарства. Немає

потреби ставити широкі історичні проблеми, необхідно за допомогою

строгого історичного методу вивчати одиничне». Він виходив з того, що

народне господарство в цілому залишається незмінним, відбуваються лише

часткові зміни в його окремих ланках. Такий підхід звужував спектр

досліджень до інтерпретації одиничних, окремих форм виробничих відносин,

не розкриваючи їхньої суті.

 

У застосуванні методу історизму німецькі вчені безумовно мали заслуги,

проте, заперечуючи єдність логічного та історичного методів аналізу,

вони значно знизили науковість своїх концепцій. Теорія і історія, як

відомо, взаємозалежні: історія сама по собі не повна, а теорія без

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ