UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕволюція неокласичних ідей у ХХ ст. (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1789
Скачало332
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Еволюція неокласичних

 

ідей у XX ст.

 

Монополізація економіки, виникнення державно-монополістичної форми

власності, усесвітня економічна криза 20—30-х pp. поставили під сумнів

основні постулати ортодоксального неокласицизму. Вихідний принцип

неокласиків — принцип лібералізму, згідно з яким вільне ціноутворення і

ринковий спосіб розподілу доходів обумовлюють прийняття економічними

суб'єктами оптимальних господарських рішень, що має своїм наслідком

урівноважування попиту і пропозиції, був підірваний.

 

Остаточного удару основоположним принципам неокласицизму завдали

кейнсіанці, які запропонували нову концепцію економічного розвитку.

Після прийняття їхніх рекомендацій урядами багатьох країн вірогідність

основних постулатів неокласичної теорії взагалі ставилась під сумнів.

 

Крім того, світова економічна думка тієї доби не могла не зважати на ще

один напрямок — марксизм, який реалізовувався на практиці як

соціалістичне, центрально-кероване господарство, спираючись, як і

кейнсіанство, на ідеологію державного втручання в економіку.

 

Переглянути неокласичну теорію ринку намагалися і самі представники

неокласичної школи. Видатні теоретики-неокласики Л. Вальрас, А. Пігу, А.

Хоутрі, К. Вікселл та інші також указували на обмежені регулюючі

можливості ринкової конкуренції, особливо за нових умов, і вважали за

необхідне доповнити її державним регулюванням.

 

Однак послаблення позицій неокласицизму як основи економічної політики

зовсім не означало відмови від неокласичної методології аналізу

економічних явищ.

 

На той час неокласичний напрямок мав майже столітню практику економічних

досліджень, зв'язаних із використанням найрізноманітніших методів і

підходів, що, починаючи з теорій послідовників рікардіанської школи та

концепції загальної і часткової рівноваги, уможливлювали всебічне

висвітлення закономірностей суспільно-економічного розвитку.

 

Неокласична школа політичної економії справляла неабиякий вплив на інші

напрями. Саме неокласичні теорії формували методологічні засади

досліджень економічних явищ усіма іншими течіями в політичній економії:

в основу ідей кожної з них було покладено неокласичний аналіз

взаємозв'язків та взаємовпливу елементів економічної системи. Адже

економічні доктрини будь-якого спрямування виходили з того, що втручання

держави в економіку можливе лише у межах, окреслених приватною власністю

на засоби виробництва, тому воно має базуватися на визначенні

особливостей та закономірностей функціонування ринкового організму, на

розумінні того, що свідоме формування одного з елементів економічної

системи спричинятиме відповідні зміни в усій системі.

 

У контексті грошово-кредитної доктрини саме неокласики формулюють

монетарну теорію економічного циклу, вказуючи, що економічний цикл —

суто грошове явище, зумовлене нестабільністю попиту на гроші і

відповідними змінами умов грошового кредитування. Вони першими звернули

увагу на необхідність проведення державою активної кредитно-грошової

політики. Згодом цю тезу (хоч і по-різному) розвиватимуть монетаристи та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ