UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічна думка в Україні. Реформа 1861 р. (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2433
Скачало742
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ

 

Економічні проблеми

 

в період підготовки

 

та здійснення реформи 1861 p.

 

Економічна думка в Україні має багатовікову історію. У цьому розділі

розглянуто лише економічну думку другої половини XIX ст., коли

відбувалися величезні зрушення в економіце та соціальній структурі

суспільства. Ліквідація кріпацтва прискорила розвиток капіталізму як у

промисловості, так і в сільському господарстві.

 

Тогочасна наукова думка й мала дати відповідь не тільки на питання щодо

перспектив загальноросійського розвитку, а й щодо України, економічна

ситуація котрої, як побачимо далі, у деяких відношеннях (особливо щодо

форм селянського землеволодіння) була іншою, ніж у більшості російських

губерній. Українські економісти зробили вагомий внесок у розвиток

світової економічної думки, особливо статистики та математичної школи.

 

Розстановка класових сил та формування напрямків суспільно-економічної

думки в період підготовки та здійснення реформи в Україні не

відрізнялись, по суті, від аналогічних процесів у Росії. Загострення

кризи кріпосницької системи, зростання селянських заворушень стали

поштовхом для розвитку антикріпосницького руху.

 

Навколо питання про скасування кріпацтва загострюється ідейна боротьба

представників різних напрямів суспільно-економічної думки. Уже в 40-х р.

формуються ліберально-дворянський та революційно-демократичний напрями,

які відображали інтереси протилежних класів — поміщиків та селян.

 

Внаслідок загального пожвавлення громадського руху в Україні в Києві

утворилася таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство»

(1846—1847), яка проголосила необхідність знищення кріпосництва та

царизму і об'єднання слов'янських народів на демократичній основі. Ідея

скасування кріпацтва і встановлення рівності станів була головною у

програмі товариства. Проте щодо шляхів досягнення цього кириломефодіївці

не були одностайні. У товаристві утворилося два напрями:

революційно-демократичний (Т. Шевченко, М. Савич та інші) та

ліберально-дворянський (П. Куліш, В. Білозерський, М. Костомаров та

інші).

 

Представники революційно-демократичного напряму були прихильниками

революційної ліквідації самодержавства і кріпацтва. Вони закликали всіх

членів товариства до активних дій, спрямованих на підготовку народного

повстання і на повторення 1825 року, але в ширшому масштабі і з участю

народу.

 

Значна частина членів товариства, яка стояла на ліберальних позиціях,

заперечувала революційну боротьбу і виступала за еволюційний шлях

розвитку. Основним засобом скасування кріпацтва вони вважали освіту

народу в релігійно-християнському дусі і переконання поміщиків у

необхідності проведення реформ.

 

В. Н. Каразін (1773—1842) — учений та громадський діяч, один із

засновників Харківського університету. У питанні ставлення до кріпацтва

він стояв на позиціях дворянського лібералізму, тобто не виступав за

повне і негайне звільнення селян, закликаючи лише до обмеження

зловживань поміщиків.

 

В. Каразін прагнув зберегти поміщицьке землеволодіння. Поміщицьку землю

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ