UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічна думка Росії в період кризи і ліквідації кріпацтва (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2112
Скачало284
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Економічна думка Росії

 

в період кризи і ліквідації кріпацтва

 

До середини XIX ст. в Росії чітко виявились ознаки кризи кріпосництва.

Феодальна монополія дворянства, що охоронялась самодержавством,

гальмувала розвиток продуктивних сил на селі. Кріпацтво затримувало

розвиток капіталістичного виробництва в промисловості, що посилювало

відставання Росії від капіталістичних країн Заходу.

 

Криза кріпосництва стала причиною значного пожвавлення суспільної думки

в усіх її проявах, появи нових її напрямків. Це пожвавлення було

зумовлено цілою низкою передумов. Передовсім, суспільно-економічний стан

Росії потребував вирішення гострих соціально-економічних проблем,

зв'язаних із дальшим розвитком країни. Це значно активізувало розвиток

суспільної думки.

 

Напрямки суспільно-економічної думки, які проявились і склалися за цих

умов, були безпосередньо зв'язані з вирішенням проблеми кріпацтва. До

вирішення цієї проблеми по-різному ставилися дворяни-кріпосники і

дворяни-ліберали. Формується демократичний напрям у критиці кріпацтва.

 

Економічні погляди консервативного дворянства. Дворяни-кріпосники навіть

за умов кризи кріпосництва намагались зберегти старий економічний лад.

Уже в 40-х роках починається активне обговорення заходів, спрямованих на

зміцнення барщинного господарства. На сторінках журналів і газет

настійно доводилася можливість збільшення прибутковості дворянських

маєтків створенням у них мануфактур, посиленням експлуатації кріпаків,

«раціональнішою» розкладкою барщинних повинностей.

 

Найбільш помітними економістами в таборі кріпосників були Д. Шелехов і

А. Бутовський. Шелехов у своїх лекціях, прочитаних на засіданнях

«Вільного економічного товариства» і виданих згодом під назвою «Курс

дослідного російського сільського господарства», обстоює барщинну

систему господарства. Її кризу він пояснює нездатністю керуючих маєтками

організувати раціональне ведення господарства, що потребує знань з

політичної економії. У недостатності таких знань Шелехов звинувачував і

дворян. Отже, з допомогою політичної економії він сподівався знайти

вихід із кризи, пристосувавши барщинне господарство до умов товарного

виробництва.

 

А. Бутовський у праці «Досвід про народне багатство, або Про основи

політичної економії» виходить з позицій непорушності монополії поміщиків

на землю і працю кріпаків. Захист засад кріпосництва має в нього надто

цинічний, лицемірний характер. Працю кріпаків на поміщиків він називає

винагородою поміщикам за їхню допомогу селянам.

 

Бутовський, як і Шелехов, надає великого значення знанням з політичної

економії для зміцнення позицій поміщиків, упорядкування їхнього

господарства. Політичну економію він називає наукою, котра має сприяти

зміцненню моралі й державного порядку, тобто зміцненню

феодально-кріпосницького ладу й царської влади.

 

З поглибленням кризи кріпосництва можливість його відкритого захисту

ставала все більш проблематичною. Проте залишались іще ідеологи

кріпацтва, які прямо виступали за його збереження. У другій половині

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ