UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічна думка на початку ХІХ ст. в Росії (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1439
Скачало269
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Економічна думка

 

на початку XIX ст. в Росії

 

На початку XIX ст. в Росії панував феодально-кріпосницький лад.

Зародження капіталістичних відносин супроводжувалось зростанням

суспільного поділу праці, розвитком промисловості й торгівлі. Основною

формою організації промисловості була мануфактура, яка грунтувалася

переважно на праці кріпаків.

 

Промисловість, що народжувалась, потребувала фінансової і кредитної

допомоги держави, а також захисту від іноземної конкуренції. Незважаючи

на перешкоди формується буржуазна власність. Посилюється процес розпаду

феодальних відносин. Значну роль у цьому процесі відігравало купецтво.

Усе це позначилось на формуванні нових (порівняно з XVIII ст.) ідей і

теорій. Проте в цілому можна зазначити, що основною економічною

проблемою був пошук шляхів народногосподарського розвитку, зв'язаний із

кризою кріпосництва.

 

Економічні ідеї консервативного дворянства. Представники консервативного

та реакційного дворянства виступали за збереження кріпацтва і

самодержавства. Вони ідеалізували становище селян і їх відносини з

поміщиками. Ці погляди обстоювали й такі провідні російські журнали, як

«Вісник Європи» й «Дух журналів», друкуючи статті, автори котрих не лише

захищали і виправдовували кріпацтво, а й вихваляли його. Так, «Дух

журналів» намагався довести, що життя російського селянина «безтурботне

і щасливе», а відносини між поміщиками і селянами мають «сімейний

характер» і є значно людянішими, ніж становище селян в інших країнах, де

немає кріпацтва. Про це, зокрема, писав дворянин Правдін у статті

«Порівняння російських селян з іноземними» (1817).

 

На сторінках журналу пропагувалась думка про переваги панщини перед

оброком. Якщо поміщики й погоджувались на введення оброку, то виступали

за його збільшення.

 

Навіть розробляючи з доручення уряду проекти звільнення селян,

консерватори намагалися всіляко обмежити й ускладнити цей процес. Так,

проектом графа О. А. Аракчеева передбачалось не звільнення селян, а лише

переведення їх у категорію державних, тобто у власність держави.

Аракчеев пропонував викупити селян з землею в поміщиків за згодою

останніх. Кількість землі, яку передбачалось залишити селянам, не

повинна була перевищувати двох десятин на ревізьку душу. А це означало,

що в поміщиків лишилося б більше половини землі, що була досі в

користуванні селян.

 

Інший державний діяч того часу Є. Ф. Канкрін, який теж з доручення

Олександра І розробляв пропозиції щодо звільнення селян, виходив з того,

що цей процес має бути повільним. Поетапне вирішення проблеми кріпацтва

він пропонував здійснити не менш ніж за 60 років.

 

Консервативне дворянство не лише намагалось зберегти феодальні відносини

на селі, а й виступало проти розвитку промисловості. Одним із аргументів

на користь збереження натурального сільського господарства і проти

розвитку промисловості той самий Канкрін називав неминучість появи

пролетаріату.

 

Ліберальне дворянство. Погляди ліберального дворянства на проблеми

народногосподарського розвитку були в цілому прогресивними. Вони

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ