UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічна думка стародавнього Сходу (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3705
Скачало604
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Економічна думка

 

стародавнього Сходу

 

Писемні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку

стародавнього Сходу, — це, як правило, зведення законів, юридичні акти,

документи господарської звітності та твори про управління державою й

державним господарством. Тому багато з них мають нормативний характер і

відображують позицію насамперед правлячих верств — фараонів, царів,

вельможних придворних та чиновників. Економічному знанню притаманні

догматизм, апріорність і значною мірою символізм. Незважаючи на це,

давньогрецькі мислителі згодом намагалися осягнути та використати ці

знання. Найважливіші економічні ідеї народів стародавніх цивілізацій

неодноразово коментували й розвивали наступні покоління, саме їх було

покладено в основу економічних поглядів учених середньовічного Сходу.

Тоді ж (починаючи з IV тисячоліття до н.е.) були започатковані конкретні

економічні науки (статистика, облік та аналіз господарської діяльності,

управління і т. ін.), які набули дальшого розвитку в античному періоді

(І тисячоліття до н.е. — IV століття н.е.).

 

Одні з перших відомих нам пам'яток економічної думки належать до епохи

Стародавнього Єгипту, У них знайшли відображення численні питання

організації та управління державним господарством, а також уявлення

стародавніх єгиптян про власність, рабство, товарно-грошові відносини.

Про економічну думку Стародавнього Єгипту можна довідатися насамперед з

творів державних чиновників (писарів). До нашої доби дійшли «Повчання

гераклеопольського царя своєму синові Мерікара», «Пророчення Іпусера»,

«Пророцтво Неферті», «Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму синові Піопі»,

різні адміністративно-господарські та юридичні документи.

 

У Стародавньому Єгипті здійснювався ретельний облік трудових та

матеріальних ресурсів. Тому періодично проводилися переписи населення з

урахуванням вікових і професійних особливостей, складалися земельні

кадастри, обліковувалась худоба та інші матеріальні ресурси.

Адміністративно-господарські документи характеризують організацію та

управління державним (царсько-храмовим) господарством, організацію праці

царських ремісників (майстрів) та землеробів — безпосередніх виробників

матеріальних благ у староєгипетському суспільстві.

 

Важливе місце у давньоєгипетській літературі належить повчанням — творам

дидактичного характеру, в яких розглядаються питання управління

державним господарством на найрізноманітніших його рівнях. Так,

наприклад, «Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара»

(XXII ст. до н.е.) дає уявлення про політичні та економічні функції

фараона — глави держави, про класовий характер староєгипетської влади.

Автор говорить про необхідність ворожого ставлення до незаможних та

придушення натовпу, з одного боку, і возвеличування, нагородження царем

своїх вельмож, жерців — з іншого. Тоді вони працюватимуть задля царя як

один загін і не буде серед них бунтарів'. У «Повчанні Ахтоя, сина

Дуауфа, своєму синові Піопі» (XXI — XVIII ст. до н.е.) не тільки

узагальнюється життєвий досвід, а й описується соціальна структура

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ