UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІдейно-теоретичні основи інституціоналізму, етапи його розвитку (реферат)
Автор
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1483
Скачало525
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

1. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку

 

Інституціоналізм у політичній економії почав формуватися наприкінці XIX

ст. Його ідейні основи було закладено американським економістом і

соціологом Т. Вебленом. Назва напряму походить від латинського слова

«institutio» (звичай, настанова) і близького до нього «інститут»

(зовнішнє втілення «інституцій», закріплення їх у вигляді законів).1Дуже

часто ці терміни вживаються як синоніми. Їх тлумачення є досить широким

і не надто чітким. Представник інституціоналізму і автор терміна

«інституціоналізм» У. Гамільтон писав: «Інститути — це словесний символ

 

454

 

для ліпшого описання низки суспільних звичаїв. Вони означають

переважний і постійний спосіб мислення, який став звичкою для групи або

звичаєм для народу...^віт звичаїв і звичок, що до нього ми пристосовуємо

наше життя, є сплетінням і безперервною основою інститутів»^. Як

правило, «інститути» визначають як форму прояву «інституцій».ГГак,

«економічні інститути» — приватна власність, гроші, конкуренція,

торгівля, прибуток тощо є лише формою прояву або втіленням «інституцій»,

тобто навичок, звича'ни Ставши такими, вони організують і регулюють

поведінку людей. Прихильники інституціоналізму вирішальну роль у

суспільному розвитку надають саме цим інститутам. Відтак економічні

процеси в інституціоналістів набувають психологічного забарвлення. Усім

інститутам притаманні риси колективної психології. Саме тому, щоб

зрозуміти природу інститутів, їхню еволюцію, необхідно вивчати рушійні

сили, мотиви поведінки, якими керуються окремі особи, професійні або

соціальні групи у своїх діях. Інституціоналісти не лише посилили

психологічне трактування економічного процесу, а й почали, по суті,

конструювати психологічну теорію економічного розвитку.

 

У формуванні філософських основ інституціоналізму велику роль відіграли

американські філософи Ч. Пірс, Дж. Дьюї та Ж. Леб — основоположники

прагматизму. Певний вплив на формування й розвиток інституціоналізму

справила німецька історична школа з її історичним методом, акцентуванням

уваги на правових нормах та політиці держави. В американській

економічній літературі навіть стверджувалося, що інституціоналізм є суто

американським різновидом історичної школи.

 

Американським напрямом історичної школи називає інституціоналізм також

всесвітньо визнаний авторитет у царині історії економічної думки

японський економіст Такаші Негіші2. Але не заперечуючи певних спільних

рис, притаманних цим напрямам, їх не слід ототожнювати. Вони склались за

різних історичних умов і відображають різні історичні реалії.

 

Інституціоналізм виник і набув поширення в США за умов раннього періоду

імперіалізму. Це була своєрідна опозиція дрібної і середньої буржуазії

та її ідеологів монополістичному капіталізмові, яка проявилась у

гострокритичному підході до реалій капіталізму та у спробах його

реформування. Саме тому можна стверджувати, що найбільшу ідейну

спорідненість Інституціоналісти мають з англійськими соціологами й

економістами — прихильниками буржуазного реформізму, зокрема Дж.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ