UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАвторитарна командно-адміністративна система управління та її негативний вплив на суспільно-політичне життя (середина 1960-х — середина 1980-х pp.)
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2038
Скачало268
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Авторитарна командно-адміністративна система управління та її негативний

вплив на суспільно-політичне життя (середина 1960-х — середина 1980-х

pp.)

 

У жовтні 1964 p. на пленумі ЦК КПРС відбулася зміна партійного

керівництва СРСР. Замість М.Хрущова першим секретарем ЦК партії був

обраний Л.Брежнєв, при керівництві якого роль партапарату в державному

житті ще більше посилилась. У той же час Л.Брежнєв, зміцнюючи своє

становище, продовжував здійснювати політику підтримки радянської

олігархії, гарантуючи їй стабільне існування. Поворот у політиці, що

розпочався після жовтневого пленуму ЦК партії, означав повернення до

консервативних, певною мірою просталінських позицій. Але ця тенденція

виявила себе не відразу. На перших порах були виправлені деякі, як їх

називали — "волюнтаристські", хиби попереднього, хрущовського

керівництва. Проте незабаром стало ясно, що висунутий Л.Брежнєвим лозунг

"стабільність" насправді означав відмову від будь-яких спроб здійснення

радикальних змін, що цілком задовольняло консервативні керівні сили, які

вперто трималися за освячені традиціями привілеї.

 

"Брежнєвський період" історії України — період часткової реанімації

командно-адміністративної системи сталінського зразка, період застою та

одночасно — пошуку прогресивними силами шляхів суспільного оновлення.

 

На рубежі 60—70-х років Радянський Союз, а разом з ним й УРСР як

повністю інтегрована в цю централізовану державу республіка вступили у

період історії, за яким затвердилася назва "застій", що тривав до

середини 80-х років.

 

Брежнєвський неосталінізм супроводжувався в Україні окремими репресіями

проти інакомислячих, перш за все поборників національної свідомості,

суверенності. Несміливі та непослідовні спроби першого секретаря ЦК КПУ

П. Шелеста захистити економічні і культурні інтереси республіки від

союзного центру керівництво ЦК КПРС сприйняло негативно. З приходом до

влади в Україні нових керівників (В.Щербицький та ін.) знову розпочалося

цькування прибічників відродження української державності.

 

Негативну роль у збереженні командно-адміністративної системи управління

відіграли догматизм в ідейно-теоретичній сфері, апологетика існуючого

порядку, видавання бажаного за дійсне. Теоретичною базою завищеної

оцінки стану суспільства стала концепція розвинутого соціалізму,

висунута XXIV з'їздом КПРС як альтернатива утопістським теоріям

безпосереднього будівництва комунізму.

 

Положення про будівництво розвинутого соціалістичного суспільства було

закріплено в Конституції СРСР 1977 p., де йому давалося таке визначення:

"Це — суспільство, в якому створені могутні продуктивні сили, передова

наука і культура, в якому постійно зростає добробут народу, складаються

дедалі сприятливіші умови для всебічного розвитку особи". Риси

розвинутого соціалізму перелічувалися й в Конституції УРСР 1978 p.

 

Широкомовні заяви про досягнення розвинутого соціалізму багато в чому не

узгоджувалися з реальним життям. Командно-адміністративна система

управління гальмувала прогресивний розвиток суспільства, негативно

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ