UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗлочини і покарання у Київській Русі і їхні характерні особливості (реферат)
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7291
Скачало409
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

з історії держави і права

 

на тему:

 

Злочини і покарання у Київській Русі

 

і їхні характерні особливості.

 

 

 

“Руська Правда” йменує злочин як образу. Під образою розуміли порушення

громадського спокою, у якій би формі воно б не відбувалося, завдання

потерпілому фізичної, моральної або матеріальної шкоди. Злочини

поділялися на такі види: проти князя (держави), проти особи і майнові

злочини. Суб’єктивний бік злочину був не досить вираженим: відомий був

замах і закінчене злочинне діяння. ”Руська Правда” знає спів участь і

вимагає покарання усіх винуватих у злочині: “Якщо хтось украде скотину з

хліву або із загорожі і коли буде один, то платити йому 3 гривни і 30

куп. А коли їх буде кілька, то усі платять по 60 куп.

 

Покарання за “Руською Правдою” є досить м’які: у ній відсутні

смертна кара та членопошкодження.

 

До правління князя св.Володимира смертної кари зазнавали

розбійники. Князь Володимир замінив смертну кару грошовим штрафом.

Причина скасування смертної кари полягала не лише в тому, як князь

признавався єпископам, що він “боявся гріха”, а в тому, що “військові

потреби стали великі, то судові оплати придалися б на зброю і коні”.

 

У відповідністю з “Руською Правдою” вбивство каралося штрафом,

частина якого йшла князеві, а частина - родичам вбитого.

 

“Руська Правда” розрізняє об’єктивну і суб’єктивну сторону діянь: чи

було вбивство вчинено з умислом, а чи випадково, чи у стані афекту, чи

у бійці, чи у стані сп’яніння.

 

Злодія можна було скарати на смерть тільки у виключному випадку:

коли його схоплять вночі на місці злочину, або коли він буде чинити

опір; коли ж злодія схопили і зв’язали, а потім вбили, то винні мали

сплатити штраф: “Якщо когось уб’ють під час крадіжки у приміщенні, то

зарити його як собаку; але, якщо його спіймають і затримають до

світанку, то вести на князівський двір; але, коли уб’ють, але люди

бачили злодія зв’язаним, то платити 12 гривен ”. Такому ж покаранню

підлягав винуватий у вбивстві злодія за межами двору господаря.

 

“Руська правда” – збірник законів, що має класовий характер. За

вбивство “княжих мужів” штраф був удвічі більший, ніж за вбивство

простолюдина: “Якщо хто уб’є князівського мужа у розбої, а головника не

шукають, то вервену платить той, у чиїй верві лежить голова – 80 гривен,

а за простолюдина – 40 гривен”, - говориться у статті 3 “Руської

правди”.

 

“Руська правда” детально регулює суму штрафів за членопошкодження

. “Якщо хто вдарить мечем, не вийнявши його з піхов, або ручкою меча, то

12 гривен продажі за образу”, “А відсіче мечем палець, то 3 гривни

продажі, а потерпілому гривну”.

 

За особливо тяжкі злочини “Руська правда” передбачала специфічну

міру покарання – “поток і пограбування”. Цей найтяжчий вид покарання

застосовувався за підпали, конокрадство та розбій. “Поток і

пограбування” за первісного суспільства означав вигнання злочинця разом

з сім’єю з громади, а майно злочинця знищувалось.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ