UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗміни в державному ладі на Україні в період початку XX ст. до 1917 р.
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2746
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Зміни в державному ладі на Україні в період початку XX ст. до 1917 р.

 

Еволюція феодального за своєю класовою суттю царату в напрямі до

буржуазної монархії являла собою складний і суперечний процес. Він

виражав вимушені великими новаціями в економіці й визвольним рухом

спроби самодержавства пристосуватися до монополістичного капіталізму з

притаманним йому різким загостренням боротьби класів. Зроблений

абсолютизмом після 1905 р. наступний крок до буржуазної монархії

знаменував еволюцію лише форми правління, а не типу держави.

 

Революційні події 1905—1907 pp. примусили правлячий клас піти на істотну

зміну абсолютистської форми правління. Реформи, проведені за період з 17

жовтня 1905 р. до кінця квітня 1906 p., мали вимушений характер. Це слід

підкреслити, оскільки в літературі нерідко висловлюється думка, що цар

сам бажав зробити політичну систему управління "сучасною в буржуазному

розумінні", тобто покінчити із самим собою, але здійснити це йому нібито

не дозволила "загальна революційна ситуація".

 

Під впливом подальшого розвитку капіталізму в місті та на селі, а також

змін у співвідношенні сил трьох політичних таборів самодержавство у

своїй еволюції пройшло, як це випливає з аналізу змін у державному ладі

і праві, чотири основних періоди.

 

Перший період (від рубежу XIX—XX ст. ст. до 16 жовтня 1905 р.) —

існування самодержавства напередодні першої російської революції. Він

виявився в тому, що всеросійський жовтневий політичний страйк примусив

Миколу II підписати 17 жовтня 1905 р. конституційний маніфест. До того

дня царське самодержавство мало юридичне і фактично необмежений

абсолютистський характер. Окремі реформи 1903—1904 pp. і перших місяців

1905 р. не похитнули царську владу. Як за суттю, так і формально,

юри-дично цар залишався необмеженим монархом.

 

Другий період (17 жовтня 1905 p. — 2 червня 1907 p. — існування

самодержавства з опозиційними І і II Думами. Його специфіка полягала в

тому, шо під ударами революції царат був змушений створити нові

центральні державні установи і прийняти закони, несумісні з необмеженою

монархією. Так, була створена Державна дума з законодавчими функціями.

Аналіз Установи (статуту) Думи та іншого нормативного матеріалу,

діяльності всіх чотирьох дум дозволяє зробити висновок, що цей орган

являв собою нижню палату російського парламенту. Другою палатою стала

реорганізована Державна рада.

 

Характерною особливістю даного періоду була нова редакція Основних

державних законів, затверджена Миколою II 23 квітня 1906 p., яка являла

за суттю нові Основні закони. Отже, це була октроїрована монархічна

конституція. Вона закріпила незнаний раніше державному праву Росії

принцип поділу влад, містила норми про права підданих, яких не було в

колишніх редакціях Основних законів.

 

Необхідно підкреслити, що виконавча влада згідно з новими Основними

законами, а тим більш реально, цілком і повністю знаходилася в руках

імператора та царської бюрократії. У сфері виконавчої влади цар

залишався юридичне і фактично необмеженим монархом.

 

Таким чином, конституційна одежа, в яку під ударами революції вдягся

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ