UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗміни в державному ладі України в першій половині 30-х років. Подальший процес формування адміністративно-командної системи
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3306
Скачало193
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років. Подальший

процес формування адміністративно-командної системи

 

Правовий статус України, її місце у складі союзної держави — Союзу РСР —

були законодавче закріплені як в Конституції СРСР 1924 р., так і в

Конституції УСРР 1929 p. Проте подальший процес формування

командно-адміністративної системи управління (він розпочався ще в роки

громадянської війни), основою якої стала реставрація

воєнно-комуністичних методів та військових наказів, руйнував зафіксовані

Конституцією УСРР 1929 p. принципи взаємовідносин між загальносоюзними і

республіканськими органами, обмежував права й компетенцію державних

органів УСРР. Звідси — невпинне зростання ролі центру, тобто

загальносоюзних установ, і обмеження прав республіканських. Україна

поступово втрачала елементи своєї суверенності. Все це позначалось на

становищі як центральних, так і місцевих органів влади УСРР

 

Центральні органи влади і управління УСРР. Згідно з Конституцією УСРР

1929 p. систему державних органів республіки очолював Всеукраїнський

з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноар-мійських депутатів, якому

були підпорядковані усі інші органи влади.

 

Всеукраїнський з'їзд Рад складався а представників місцевих і селищних

Рад УСРР за нормою один делегат на кожні 10 тис. виборців і з

представників сільського населення за нормою один делегат на кожні 50

тис. населення. Делегати на з'їзд обирались Всемолдавським з'їздом Рад і

обласними з'їздами Рад України.

 

З'їзд як формально найвищий орган державної влади на території

республіки видавав нормативні акти, які були юридичною базою для

прийняття іншими державними органами своїх рішень, користувався

виключним правом вносити зміни та доповнення до Конституції УСРР,

здійснював верховне керівництво і найвищий контроль в республіці.

 

Наглядне уявлення про характер роботи Всеукраїнських з'їздів Рад дає

перелік питань, які в цей час розглядалися на з'їздах. Так, XII

Всеукраїнський з'їзд Рад, який проходив з 25 лютого до 4 березня 1931 p.

у Харкові, мав такий порядок денний: 1) звіт уряду УСРР;

 

2) питання радянського будівництва; 3) про колгоспне та радгоспне

будівництво; 4) загальне навчання і політехнізація шкіл; 5) про

конституцію і вибори. Схожим був і порядок денний Всеукраїнського з'їзду

Рад, який відбувся 15—22 січня 1935 p. Окрім звіту уряду УСРР, на з'їзді

були розглянуті питання про збереження та розвиток тваринництва в

республіці, про господарське, культурне і радянське будівництво тощо.

Останнім став Надзвичайний XIV з'їзд Рад, який затвердив ЗО січня 1937

p. нову Конституцію УСРР, згідно з якою на зміну з'їздівській системі

прийшла Верховна Рада УСРР.

 

У дійсності Всеукраїнський з'їзд Рад не мав повноти влади і був

обмеженим у своїй діяльності. Слід мати на увазі, що Всеукраїнський

з'їзд керувався директивами Комуністичної партії та постановами

Всесоюзних з'їздів Рад і ЦВК СРСР. Надалі, в міру розвитку

адміністративно-командної системи управління, активізувалась

нормотво-рча діяльність загальносоюзних органів влади і одночасно

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ