UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗміни у державному апараті і праві України в період першої світової війни
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2267
Скачало238
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Зміни у державному апараті і праві України в період першої світової

війни

 

19 липня 1914 p. Росія вступила у війну на боці Антанти проти Троїстого

союзу. З обох сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер.

 

За формою правління Російська імперія залишалась самодержавною

монархією. Реальна політична влада перебувала у царя і його уряду.

Взаємовідносини з Державною думою і Державною радою царизм будував на

грунті Основних законів 1906 p., активно використовувчи методи

бонапартизму. Під впливом імперіалістичної війни прискорився процес

зрощування фінансового капіталу і державним апаратом. Буржуазія

очікувала не тільки воєнних надприбутків, а й допущення її до керма

влади. Державна дума в цей час була фактично зведена до становища

дорадчого органу. Законодавство зосередилося в руках царського уряду,

державно-монополістичних установ і, навіть, окремих міністрів. 24 липня

1914 p. Раді міністрів були надані надзвичайні повноваження: право

вирішувати більшість справ самостійно від імені царя, затверджувати

"найпідданніші доповіді" та ін. Значно посилилась особиста влада голови

уряду і окремих міністрів. За період війни Радою міністрів було

затверджено 527 надзвичайних указів**.

 

На початку війни виявилася нестача пального, сировини, обладнання,

робочої сили і продовольства. Це вимагало втручання держави в

регулювання виробництва і розподілу воєнної продукції.

 

Нездатність вести переможну війну вимушувала самодержавство і царську

бюрократію більш широко спиратися на буржуазію і передавати частину

военно-господарських справ громадським організаціям.

 

Для посилення свого впливу на політичне і економічне життя країни

буржуазія і обуржуазнені поміщики використовують органи земського та

міського самоврядування. На з'їзді представників земств, що відбувся ЗО

липня 1914р., був створений Всеросійський земський союз, який об'єднав

земські установи 41 губерній, а 8—9 серпня 1914 p. того ж року —

Всеросійський міський союз, який складався з головного, обласних і

міських фронтових комітетів. Під час війни ці два союзи розширили свою

діяльність в галузі військово-санітарної справи і постачання військ. В

липні 1915 р. обидви союзи об'єдналися в Головний комітет Всеросійського

земського і міського союзів ("Земгор").

 

В травні 1915 p. розпочалося формування воєнно-промислових комітетів,

які відбивали інтереси крупної і монополістичної буржуазії. Закон від 27

серпня 1915 p. закріпив створення центрального і місцевих

воєнно-промислових комітетів. Вони отримали статус юридичної особи, хоч

і "не могли переслідувати комерційні цілі" (однак наприкінці 1916 p.

комітети виконували 11% воєнних замовлень). Активність буржуазії

спонукала уряд приступити до формування державно-монополістичних органів

— Особливих нарад, закон про які був прийнятий 17 серпня 1915 p. Наради

створювались за галузевим воєнно-промисловим принципом. Головною серед

них була Особлива нарада з оборони, в якій головував воєнний міністр (до

її складу входили голови і члени Державної ради і Державної думи, вищі

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ