UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток суспільно-політичного ладу Русі на початковому етапі феодальної роздробленості (30-ті роки XII — 30-ті роки XIII ст.)
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3414
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початковому етапі феодальної

роздробленості (30-ті роки XII — 30-ті роки XIII ст.)

 

У 30-ті роки XII ст. ранньофеодальний період історії Давньоруської

держави змінився періодом феодальної роздробленості або, як вважають

деякі дослідники, — початковим етапом розвиненого феодалізму. Перехід до

феодальної роздробленості при всій його складності та суперечливості є

явищем історично неминучим і в певному розумінні прогресивним.

Вітчизняною історичною наукою відкинуті помилкові уявлення про цей

період історії Русі як про період "занепаду" та "руху назад". Зроблено

правильний висновок про те, що аж до "Батиєва погрому" Русь за рівнем

розвитку власної економіки та культури входила до передових країн Європи

. Дослідники довели також помилковість уявлень про перехід до

роздробленості як про час розпаду політичної організації Русі . Поняття

"розпад держави" не точно передає суть історичних подій тієї доби:

 

визначальним був не розпад, а навпаки — більш стале, зумовлене

економічним і політичним розвитком об'єднання територіальне близьких

споріднених племен, входження яких до очоленої Києвом держави, раніше ще

не мало міцної основи .

 

Феодальна роздробленість була викликана причинами насамперед

соціально-економічного характеру: зростанням продуктивних сил в

сільському господарстві та ремісництві, подальшим розширенням,

ускладненням та зміцненням феодальної власності на землю, поступальним

розвитком феодального способу виробництва. Вирішальне значення при цьому

мав розвиток великого вотчинного землеволодіння.

 

Бурхливо зростали міста, зароджувалися внутрішні торговельні зв'язки між

містом та селом, відбувався повсюдний розквіт культури.

 

В той же час загострилася соціальна боротьба. Під її впливом посилилося

прагнення місцевих феодалів збільшити власну участь в управлінні "своєю"

землею, взяти безпосередньо в свої руки та всебічно зміцнити державний

механізм, удосконалити правові засоби придушення опору закабалених

народних мас. Внаслідок зазначених факторів феодальна роздробленість

Русі стала фактом. Це яскраво виявилося після смерті Мстислава

Володимировича, коли Київська Русь вступила в нову стадію свого

історичного розвитку. На зміну ранньофеодальної монархії в другій треті

XIII ст. прийшла поліцентрична структура державно-політичного устрою.

Залишаючись відносно єдиним державним механізмом, Київська Русь являла

собою федерацію півтора десятка певною мірою відособлених феодальних

земель-князівств. В південно-західній частині Русі на українських землях

знаходилися Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське та

Галицьке князівства.

 

Але це був ще не розпад Стародавньої Русі. Важлива особливість

історичного розвитку державних форм в розглядуваний період виявилася в

тому, що разом з відособленням ряду князівств та земель мали місце й

прямо протилежні тенденції. До цього часу склалася давньоруська

народність. Спільність етнічної основи усіх князівств та земель

Київської Русі перешкоджала її розпаду. У свідомості народних мас Русі в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ