UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКИЇВСЬКА РУСЬ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА ЛИТВИ. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3788
Скачало512
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КИЇВСЬКА РУСЬ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА ЛИТВИ. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД

 

Інкорпорація і поділ українських земель литовськими і польськими

феодалами не підірвали основ пануючого тут феодального ладу. Існування

на території України феодальної власності на землю означало збереження

класового розподілу суспільства на експлуататорів та експлуатованих,

хоча загарбання українських земель і накладало певний відбиток на

економічне і правове становище населення.

 

Феодали. Соціальне і правове становище різних верств феодального класу

на українських землях визначалося розмірами їх земельної власності.

Починаючи з кінця XIV ст., і протягом майже всього XV ст. на українських

землях безперервно збільшувалося велике феодальне землеволодіння.

Джерелами зростання земельних володінь польських, литовських та

українських феодалів були загарбання земель общини, купівля-продаж

земельних маєтків, освоєння пустищ та феодальні земельні пожалування.

Поступово зем-іі общини та пустища, що були загарбані феодалами,

переходили у їх власність, яку вони мали змогу передавати у спадщину,

продавати та ін. Поряд з цим представники пануючих верств одержували від

польського короля і Великого князя Литовського земельні пожалування за

службу. Жалуваними землями вони володіли у двох формах: тимчасовій —

доки виконували службу на користь сюзерена ("на поживенье", "до волі та

ласки господарської"), і постійній — з правом передачі своїх володінь у

спадщину.

 

Починаючи з 80-х років XV ст., роздачі земель в умовне володіння стають

звичайним явищем на українських землях. Такі роздачі здійснювалися не

лише Великим князем Литовським чи польським королем, а й навіть

представниками місцевої адміністрації — воєводами і старостами.

 

Отримавши величезні земельні володіння, феодали намагалися закріпити

свої права на ці землі. Якщо у XVI ст. землі роздавалися "до живота",

тобто до смерті володаря, то, починаючи з ЗО—50-х років XVI ст., землі

вже давалися "до двох животов" (до смерті васала і його сина) і навіть

"до трех животов".

 

Як наслідок цього процесу, наприкінці XV — першій половині XVI ст.

основні земельні багатства України були зосереджені в руках незначної

групи великих феодалів. Головним центром великого землеволодіння в

Україні були Волинь і Галичина. Саме на Волині знаходилися володіння

князів Заславських, Чарторийських, Вишневецьких. Серед найвпливовіших

землевласників Київського воєводства були боярські роди Дашкевичів,

Лозків, Тишкевичів, Полозів, в Чернігівщині та Переяславщині — князів

Глинських.

 

Найбагатшими земельними власниками в Україні були князі Острозькі, які

мали земельні маєтки на Волині, Київщині, Галичині і навіть у Литві.

Політичний вплив князів Острозьких посилювався і завдяки родинним

зв'язкам майже з усіма знатними родинами Великого князівства

Литовського. Про економічну і політичну могутність великих

землевласників в Україні свідчить той факт, що у першій половині XVI ст.

декілька десятків княжих і панських родів виставляли три чверті

ополчення з усієї території України, а решта феодалів — лише одну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ