UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво в Київській Русі
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13763
Скачало679
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Право в Київській Русі

 

Джерела права. В умовах первіснообщинного ладу поведінка східних слов'ян

регулювалася звичаями. Дані про звичаї східних слов'ян до утворення

Київської Русі містяться в літописах і повідомленнях зарубіжних авторів.

Так, розповідаючи про східнослов'янські племена, літописець у "Повісті

временних літ" зазначав, що ці племена "имяху обычаи свои, и закон отец

своих, и преданья, каждо свой нрав" .

 

У міру становления класового суспільства окремі звичаї родового ладу,

котрі можна було використовувати в інтересах пануючого класу, що

формувався, поступово трансформувалися у норми звичаєвого права. Останнє

було пов'язане з державою, що створювалася. Воно являло собою систему

правових норм, які складалися з санкціонованих, тобто визнаних державою

звичаїв. Держава забезпечувала їх дотримання, захищала від порушень. До

давніх норм звичаєвого права східних слов'ян, зокрема, належали норми,

що регулювали порядок здійснення кровної помсти, проведення деяких

процесуальних дій, таких, наприклад, як присяга, ордалії, порядок оцінки

показань свідків та ін. Все це було відомо слов'янам ще в перехідний

період від первіснообщинного ладу до феодального.

 

У IX—Х ст. на Русі, певно, існувала система норм усного звичаєвого

права. Частина цих норм, на жаль, не зафіксована у збірниках права і

літописах, які були складені ще у XI—XII ст., і тому не дійшла до нас.

 

Деякі норми звичаєвого права збереглися у так званій Правді Ярослава —

давній частині Короткої редакції Руської Правди. Окремі норми цієї

пам'ятки використовувалися ще у VIII—IX ст. Проте соціальне призначення

Правди Ярослава, складеної після повстання у Новгороді 1015 p., завадило

включенню до неї більшості норм усного звичаєвого права, що існували на

той час. Про них лише згадується в деяких літературних пам'ятках і

договорах Русі з Візантією Х ст.

 

Русько-візантійські договори 907, 911, 944 і 971 pp., які свідчать про

високий міжнародний авторитет Давньоруської держави, є цінним джерелом

для усвідомлення історії розвитку права Київської Русі. Це

міжнародно-правові акти, в яких відбиті норми візантійського та

давньоруського права. Вони регулювали торговельні відносини, визначали

права, якими користувалися руські купці у Візантії, торкалися також норм

кримінального права, фіксували правове становище та привілеї феодалів. У

них можна знайти і норми, запозичені від стародавнього усного звичаєвого

права. Пізніше деякі з них потрапили у Правду Ярославичів, а потім — у

Поширену редакцію Руської Правди (наприклад, про убивство господарем

злочинця, котрого спіймали на місці злочину і котрий чинив опір (статті

21, 38 Кр. Пр.; ст. 40 Пр. Пр.), або тільки у Поширену редакцію (статті

90—109 — правила про спадщину, значна частина яких заснована на

звичаєвому праві та своїми коріннями сягає в глубочінь століть).

 

У формуванні права Київської Русі певну роль відіграла судова діяльність

князів, яка сприяла як трансформації старих звичаїв у норми права, так і

створенню нових правових норм. Так, посилання на конкретні судові

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ