UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво в період наступу на її автономію (XVIII ст.)
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2951
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Право в період наступу на її автономію (XVIII ст.)

 

Джерела права. Як у попередні часи, звичаєве право мало велике значення.

"Давние права и обычаи" регулювали багато сторін суспільних відносин.

Судові та адміністративні органи широко застосовували його норми, ними

користувалися упорядники нормативних збірників, кодифікатори. Наприкінці

XVII ст. норми звичаєвого права все активніше витісняються іншими

джерелами права, спочатку нормами гетьманського права, а згодом —

законодавством Росії.

 

На початку XVIII ст. в Україні ще зберігалися окремі джерела права

польсько-литовського походження. Серед них були князівські та

королівські грамоти, постанови Сейму, а також збірники і статути.

Найбільш визначними з цих джерел були Статут Великого князівства

Литовського (1588 p.), а також ряд збірників магдебурзького права, які

неодноразово змінювались та доповнювались залежно від конкретних

історичних умов. Легітимність цих джерел підтверджувалась універсалом

гетьмана 1. Скоропадського від 16 травня 1721 р., "Решительными

пунктами" (п. 20), Інструкцією судам від 13 липня 1730 р., "Экстрактом

из указов, инструкций и учреждений правительствующего Сената" 1786 р.

 

Важливу роль в регулюванні суспільних відносин в Україні відігравали

договірні статті, підписані гетьманами України та козацькою старшиною, з

одного боку, і російським царем та його представниками — з другого, які

стали ніби зразком основного закону (конституції) України. Вони

визначали не тільки правове становище України у правових відносинах з

Московією, а й фіксу-вячи найважливіші проблеми внутрішнього життя

України.

 

Для регулювання суспільних відносин певне значення мали нормативні акти

військово-адміністративної влади і російського монарха. Широке

розповсюдження одержали нормативні акти гетьманської влади і Генеральної

військової канцелярії. Це були гетьманські універсали, ордери,

інструкції, листи, декрети та грамоти. Вони містили загальнообов'язкові

норми, що визначали правове становище окремих установ, станів, осіб.

 

До XVIII ст. загальна система російського права на Лівобережну Україну

не розповсюджувалась, вводилися у дію лише ті нормативні акти царської

влади, які видавалися для цієї території. З часом, особливо на початку

XVIII ст., все частіше приймаються правові акти спеціально для України,

а також вводяться у дію акти загальноросійського значення. У другій

половині XVIII ст., після остаточного скасування гетьманства, нормативні

акти місцевого походження поступилися місцем загальнодержавному

російському законодавству.

 

На території Слобідської України при розгляді судами справ

використовуються норми звичаєвого права, але поступово основним джерелом

права стає законодавство Росії.

 

На півдні України набирає чинності виключно російське законодавство при

дуже незначному використанні норм місцевого звичаєвого права.

 

В Правобережній Україні та на заході Волині (аж до входження їх до

складу Росії у 1793 і 1795 pp.) найважливішими джерелами права були акти

центральної влади Речі Посполитої, магдебурзьке право, Литовський

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ