UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОргани захисту більшовицького радянського режиму
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2409
Скачало177
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Органи захисту більшовицького радянського режиму

 

У ході революції поряд з іншими владними структурами старого державного

апарату було ліквідовано міліцію Тимчасового уряду, старий суд та

прокуратуру, правоохоронні органи УНР. Замість них радянська влада

організувала робітничо-селянську міліцію, надзвичайні комісії для

боротьби з контрреволюцією, новий суд та інші органи захисту

революційного режиму. Значною мірою це були структури

тоталітарно-репресивної системи, що вже формувалася.

 

Судові органи УСРР. Окремі спроби Рад створити власні суди в Україні

спостерігалися ще до перемоги жовтневого збройного повстання в

Петрограді. У листопаді — грудні 1917 p. будівництво судів за

ініціативою більшовиків розгортається в Україні набагато ширше, а суди,

що створювалися, отримують більш чітке організаційне оформлення. На

початку грудня в Одесі комітет охорони міста при виконкомі Ради заснував

два революційних трибунали із слідчими комісіями при них. У середині

грудня створюються шляхові дисциплінарні суди при районних комітетах

Південно-Західної залізниці та Головний дисциплінарний суд залізниці.

Наприкінці грудня тут же, в Одесі, було створено військово-морський

революційний трибунал.

 

Радянське судове будівництво посилюється у січні і на початку лютого

1918 р. В цей період воно не мало змоги спертися на радянське

законодавство внаслідок його незадовільного стану. Навіть ті закони, які

видавалися, не завжди своєчасно надходили на місця. Хоча 10 січня 1918

p. вже було оприлюднено постанову Народного Секретаріату України від 4

січня 1918 р. "Про введення Народного суду", застосування цього

законодавчого акта в практиці судового будівництва розпочалося пізніше,

в багатьох місцях лише у середині лютого. У Києві народний секретар

юстиції лише 19 лютого наказав дореволюційним судовим установам

припинити свою діяльність.

 

Ревкоми організовували слідчі комісії для боротьби з політичними

противниками. Наприкінці січня 1918 p., після встановлення радянської

влади в Києві, було створено слідчу комісію при Київському ревкомі з

метою переслідування прибічників Центральної Ради. У середині січня було

організовано слідчу комісію при Одеському ревкомі.

 

Нерідко слідчі комісії тимчасово (до створення народного суду)

виконували функції суду. Іноді такі слідчі комісії створювалися для

допомоги народному судді, на якого постановою Народного Секретаріату від

4 січня 1918 p. покладався обов'язок здійснювати попереднє слідство. На

селі судові функції часто здійснювали сільські та волосні сходи.

 

До особливостей постанови Народного Секретаріату від 4 січня 1918 p.,

які не сприяли правосуддю, слід віднести те, що вона відкидала не тільки

апеляційне, а й касаційне оскарження рішень та вироків народного суду і

тому не створювала касаційної інстанції.

 

У постанові Народного Секретаріату від 4 січня 1918 p. зовсім не було

висвітлено питання організації та діяльності революційних трибуналів. У

зв'язку з цим народний секретар з судових справ оприлюднив 23 січня 1918

p. Положення про революційні трибунали, в якому коротко розглядалися

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ