UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОргани управління народним господарством
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1421
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Органи управління народним господарством

 

Економічна політика мала вирішальне значення для долі соціалістичної

держави. Наприкінці 1917 — на початку 1918 pp. радянська влада не мала

ні досвіду управління виробництвом, ні кадрів для цього, вона могла лише

організувати робітничий контроль над виробництвом. Функції контролю на

окремих підприємствах покладалися на спеціальні кадрові комісії або

безпосередньо на фабзавкоми. Створювалися територіальні ради робітничого

контролю. Як і в радянській Росії, в Україні створювалися також ради

народного господарства, наприклад Південна обласна рада народного

господарства в Донецько-криворізькому басейні. Проте скільки-небудь

значної роботи до весни 1918 p. ці органи здійснити не встигли.

 

У системі державних органів України наприкінці 1918 — на початку 1919

pp. значне місце відводилося тим її ланкам, які були призначені для

керівництва процесом становлення соціалістичного способу виробництва. У

ході визволення республіки від іноземних окупантів і перемоги над

національно-демократичними силами господарські органи довелося

створювати, по суті, на пустому місці. В січні 1919 p. Президія ВРНГ

РСФРР з метою надання допомоги Україні у відновленні народного

господарства затвердила спеціальну комісію ВРНГ при Тимчасовому

робітничо-селянському уряді. Члени цієї комісії склали основне ядро

відділу народного господарства України, головою якого став Е.Квірінг.

Раднаргосп України зосередив управління всією промисловістю республіки в

своїх руках. Централізація управління народним господарством та

застосування адміністративно-командних методів стали більшовицьким

засобом боротьби з господарською розрухою. Найбільш важливі промислові

підприємства і навіть цілі галузі промисловості були підпорядковані

главкам та центрам Раднаргоспу України безпосередньо, інші —

губраднаргоспам.

 

Господарська розруха, успадкована від імперіалістичної війни, подальше

загострення громадянської війни внесли нові корективи в структуру

органів управління економікою. 8 березня 1919 р. Раднар-ком України

прийняв запропоновані Раднаркомом РСФРР принципи об'єднання

Укрраднаргоспу з ВРНГ. У розвиток угоди Раднарко-мів РСФРР та УСРР про

об'єднання Укрраднаргоспу з ВРНГ Президія ВРНГ 25 березня 1919 р,

ухвалила рішення про встановлення єдиної економічної політики УСРР та

РСФРР. Воно було оформлене у вигляді спільної постанови ВРНГ та

Укрраднаргоспу.

 

Створювалися перш за все загальні для обох республік виробничі органи

ВРНГ: відділи, главки та центри. Вони безпосередньо встановлювали

виробничі плани багаточисельних підприємств, в тому числі в Україні, які

їм підпорядковувалися; складали та затверджували плани

матеріально-технічного постачання і розподілу продукції таких

підприємств. Підприємства все одержували від главка або центру за

нарядами і всю продукцію здавали главку або центру теж за нарядами. Таке

адміністративне посилення централізації в управлінні народним

господарством було засобом забезпечення в цих умовах керівництва

націоналізованою промисловістю.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ