UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні риси розвитку права в 20 – 30 рр.
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7299
Скачало276
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Основні риси розвитку права в 20 – 30 рр.

 

Джерела права. Особливістю джерел права в Україні до прийняття

Конституції УРСР 1937 p. було те, що приймати закони мали право

Всеукраїнський з'їзд Рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і Раднарком УСРР.

 

Конституція УСРР 1929 p. оголошувала Всеукраїнський з'їзд Рад "верховним

органом влади" УСРР. В силу цього з'їзд мав право прийняти до свого

розгляду і вирішити будь-яке питання, у тому числі й шляхом прийняття

закону. ВУЦВК було надано право затверджувати проекти кодексів, а також

усіх законодавчих актів, які визначали загальні норми політичного,

економічного і культурного життя УСРР. Одночасно таке ж саме право в

галузі законодавства мала Президія ВУЦВК з однією поправкою: всі ці

законодавчі акти в обов'язковому порядку повинні вноситися на розгляд і

затвердження сесії ВУЦВК. Раднарком УСРР в межах наданих йому ВУЦВК прав

також видавав законодавчі акти й постанови.

 

Така множинність законодавчих органів призводила до певних перекосів в

їх діяльності. Справа в тому, що адміністративно-командна система

управління все більше перетворювала всеукраїнські з'їзди Рад в органи

декоративні, в силу чого їх постанови у більшості випадків носили

загальний характер. В такому ж напрямку, хоча у трохи меншому обсязі, з

початку 30-х років змінювалась законодавча діяльність ВУЦВК. Завдяки

цьому основна робота в галузі законодавства зосереджувалась в Президії

ВУЦВК і Раднаркомі УСРР. Тому не випадково, що значна маса законодавчих

актів цього періоду подана у формі постанов Президії ВУЦВК і Раднар-кому

УСРР.

 

Посилення керівної ролі Комуністичної партії знайшло своє відбиття у

спільних постановах ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР. Зрозуміло, що цю

практику було поширено і на Україну. Хоча про таку форму законодавчих

актів не згадує ні Конституція СРСР, ні Конституція УСРР, вони були

джерелами права і, більше того, торкались, як правило, найважливіших

галузей життя України, а їх кількість невпинно зростала.

 

Характерною рисою у розвитку джерел права з початку 39-х років стає

перевага загальносоюзного законодавства над республіканськими. Ця

тенденція проявлялася вдвох напрямках: по-перше, в тому, що поширюється

пряма дія загальносоюзних законодавчих актів, а по-друге, якщо і

видавались республіканські законодавчі акти, то в більшості своїй вони

будувалися на основі відповідних загальносоюзних законодавчих актів і

значною мірою повторювали останні.

 

З прийняттям Конституції СРСР 1936 p. і Конституції УРСР 1937 p.

відбулись серйозні зміни. Відтепер усі нормативні акти поділялись на

закони і підзаконні акти. Конституція СРСР 1936 p. встановила, що

законодавство в СРСР здійснюється виключно Верховною Радою, СРСР.

Аналогічну норму було вміщено і в Конституцію УРСР 1937 p. стосовно

Верховної Ради УРСР.

 

Президія Верховної Ради УРСР мала право в межах своєї компетенції

видавати укази, які за своєю юридичною природою були підзаконними

актами. Раднарком УРСР видавав постанови і розпорядження на підставі і

на виконання законів СРСР і УРСР, постанов і розпоряджень Раднаркому

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ