UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПереворот 29 квітня 1918 p. і утворення гетьманської держави.
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4548
Скачало325
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Переворот 29 квітня 1918 p. і утворення гетьманської держави.

 

В умовах іноземної окупації одночасно з втратою популярності Центральної

Ради поширювався рух проти неї. Частина селян і міського населення

прагнула встановити інший порядок. Своє розв'язання проблеми намічали й

німці, передбачаючи в нових умовах нажитись за рахунок пограбування

України.

 

Навесні 1918 р. у Києві було створено Українську народну громаду, до

якої вступило багато старшин 1-го Українського корпусу та козаків з

Вільного козацтва. Громада зав'язала тісні стосунки з партією

українських хліборобів-демократів та з "Союзом земельних власників", а у

середині квітня 1918 p.— і з німецьким командуванням. На одній з нарад

німецького та австрійського командування було вирішено, зважаючи на

неможливість співпраці з Центральною Радою, підтримати іншу владу, яка б

встановилася внаслідок перевороту. Новий уряд передбачалось утворити у

формі диктатури, з твердою владою, без народного представництва,

принаймні на перший час. За найкращу форму влади було визнано гетьманат.

 

Кандидатами на гетьмана називали різних осіб, у тому числі Є.Чикаленка —

багатого поміщика, видатного громадського діяча, а також

П.Скоропадського — колишнього командира 1-го Українського корпусу і

почесного отамана Вільного козацтва. Кандидатура Є.Чикаленка незабаром

відпала.

 

Начальник штабу німецьких військ генерал Гренер, який фактично керував

усією військовою справою німців в Україні, наприкінці квітня 1918 p.

висунув умови перевороту, головними з яких були такі: визнання

Брестської угоди; розпуск Центральної Ради;

 

відкладення виборів до Установчих зборів; підлеглість польовим судам

осіб, що виступатимуть проти німців; вільна торгівля; відновлення права

власності на землю; оплата за воєнну допомогу. Генерал Гренер

підкреслив, що німці безпосередньо участі в перевороті не братимуть і

підтримають гетьмана лише після того, як він буде обраний.

 

29 квітня у Києві відбувся хліборобський з'їзд, організований з

ініціативи "Союзу земельних власників", на якому генерала Павла

Скоропадського було проголошено гетьманом України. У ніч з 29 на 30

квітня його прибічники захопили усі державні інституції й найважливіші

об'єкти. Місце УНР заступила Українська гетьманська держава.

 

Свою діяльність Скоропадський розпочав з відмови від соціальної політики

Центральної Ради і обіцянок повернути життя "в нормальне річище". У

концентрованому вигляді все це міститься в "Грамоті до всього

українського народу" від 29 квітня 1918 р., у якій йшлося, перш за все,

про захист інтересів власників.

 

Як відомо, плани Скоропадського лишилися нереалізованими, а постать

гетьмана й досі викликає гарячі дискусії.

 

Організація влади в Українській гетьманській державі. В.Винни-ченко

зазначає, що деякі українські політичні сили запропонували розглядати

гетьмана як "тимчасового президента" України. Слід визнати, що,

незважаючи на деяку специфіку, наприклад, звернення "ясновельможний пан

гетьман" та інші деталі, що мали символізувати традиції й національний

характер Української держави, це означення досить точно характеризує

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ