UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ І ПРАВО УКРАЇНИ ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ.Територія і господарство
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1573
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ І ПРАВО УКРАЇНИ ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ

ДЕРЖАВНОСТІ

 

Територія і господарство

 

Землі України у складі Росії. У першій половині XIX ст. майже усі

українські землі возз'єдналися під владою Росії. За її межами залишалися

тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу

Австрійської імперії.

 

Україна у складі Росії офіційно називалася "Малороссия". Окремі її

частини мали свої назви. Народ продовжував називати Лівобережжя України

Гетьманщиною. За південною (степовою) Україною закріплюється назва

"Новороссия".

 

Територіальний поділ. Російський уряд для зручності управління Україною

поділив її територію на губернії та генерал-губернаторства. На початку

XIX ст. в Україні налічувалося дев'ять губерній:

 

на Лівобережжі — Полтавська, Слобідсько-Українська і Чернігівська; на

Правобережжі — Волинська, Київська і Подільська; на півдні —

Катеринославська, Таврійська і Херсонська та три генерал-губернаторства,

до яких входили губернії. Малоросійське генерал-губернаторство

охоплювало лівобережні губернії, Київське — правобережні,

Новоросійське-Бессарабське — південні, а також Бессарабську область, яка

підпала під владу Росії у 1812 p.

 

В подальшому цей поділ практично не змінювався, але з русифікаторських

міркувань Слобідсько-Українська губернія у 1835 p. була перейменована у

Харківську. Навіть назву "Малороссия" приховували за терміном

"Юго-Западная Россия".

 

Господарство України в досліджуваний період стало невід'ємною частиною

економіки Росії.

 

Перша половина XIX ст. і для Росії, і для України характеризується

розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичного

укладу. Ці явища позначилися вже наприкінці XVIII ст., і у першій

половині XIX ст. розвиваються більш інтенсивно. У середині XIX ст.

феодальну систему Росії охопила глибока криза.

 

Провідне місце в економіці України, як і раніш, займало сільське

господарство, перш за все землеробство. Його основою були поміщицькі

латифундії. В 1861 p. поміщикам належало 70% усієї землі.

 

Проте і у феодальних володіннях, які продовжували існувати лише за

рахунок жорстокої експлуатації селян, відбувалися певні зміни. Поміщики

були змушені пристосовуватися до потреб ринку:

 

спеціалізувати власне господарство, удосконалювати технічні засоби

виробництва. Поміщицьке господарство все більш набувало товарного

характеру. У середині XIX ст у поміщицьких володіннях вироблялося 90%

товарного хліба. Тваринництво також ставало товарним. Товаризація

проникала і в натуральне господарство селян.

 

Швидкими темпами розвивається промисловість. Якщо у 1825 р. в Україні

налічувалося 649 підприємств, то з 1825—1858 pp. їхня кількість

збільшилася у чотири рази. У 1854 p. тільки на території Слобідської

України функціонували 243 промислових підприємства (у 1825 p. їх було

лише 76).

 

Ц

 

у існували три форми підприємств — вотчинні, посесійні та

капіталістичні. У 1828 p. поміщицькі підприємства складали 53,8%, а

купецькі — 46,2%. Але у середині XIX ст. у купців було вже 90%

підприємств. Проте переважали все ж дрібні підприємства.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ