UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII ст.
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2844
Скачало367
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Суспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII

ст.

 

Феодали. Виникнення і розвиток феодалізму виявляються перш за все у

формуванні та зростанні феодального землеволодіння. Феодальна земельна

власність є економічною основою панування класу феодалів, про що

свідчать писемні джерела початку ЇХ ст. і археологічні пам'ятки.

Феодальні відносини розвивалися у Київській Русі нерівномірно. Були

центри, де цей процес йшов швидше (наприклад. Київська, Чернігівська

землі), але були й такі, де він тільки розпочинався (землі в'ятичів,

дреговичів). Первісною формою реалізації феодальної земельної власності

було полюддя. Появу останнього можна розглядати як ознаку "стрибка із

первіснооб-щинності у феодалізм", переходу східнослов'янського

суспільства на новий ступінь. Полюддя — це інститут прямого

позаекономічного примусу населення, в якому головна роль належить

відносинам панування та підкорення — початковій фазі перетворення землі

у феодальну власність .

 

У IX ст. формується панівний клас феодалів, в який входили київські

князі, місцеві князі, бояри. Державне й особисте князівське начало у цей

час було ще недостатньо диференційовано. Формування великокнязівського

домену і доменів окремих князів посилилося у Х ст. Князівський домен

являв собою маєток, який належав не державі, а самому князю як феодалу.

Прикладом князівського землеволодіння були села Ольжичі і Будутіно, що

належали княгині Ользі. Про значні розміри домену Володимира

Святославича свідчить літопис, в якому йдеться про його пожертвування

Десятинній церкві" . Князівське землеволодіння, як і всякого роду

князівських жителів (огнищани, старости та ін.), охоронялися правом

Київської Русі в особливому порядку. Про це говориться, зокрема, в

статтях 19—28, 32—33 Короткої редакції Руської Правди (Кр. Пр.).

 

Поряд з великокнязівським доменом, володіннями місцевих князів,

з'являються також боярсько-дружинницькі землеволодіння. У літописній

розповіді про похід Ольги в Іскоростень згадуються древлянські "кращі

мужі", яких, за думкою деяких дослідників, можна вважати власниками

феодальних вотчин. Літопис повідомляє, що у 1096 p. князь Мстислав

Володимирович припинив воєнні дії та "розпусти дружину по селом" .

 

Треба сказати, що питання про час виникнення на Русі боярського

землеволодіння поки що через неповноту джерел не вирішене істориками.

Суперечливими є і думки археологів. Проте у ст. 34 Кр. Пр. високий штраф

за псування межового знаку свідчить про посилений захист перш за все

приватного землеволодіння.

 

У Поширеній редакції Руської Правди (Пр. Пр.), яка належить до кінця XI

— початку XII ст., але відобразила більш ранній період розвитку

суспільного ладу, йдеться про боярських тіунів, рядовичів і холопів, а

також про боярське спадкоємство . Феодальні землеволодіння

збільшувалися за рахунок як великокнязівських і князівських

пожертвувань, так і захоплення пустинних земель і земель общинників.

 

Із введенням християнства на Русі великим феодалом ставала церква. Йшов

процес формування духовенства, верхівку якою становили митрополит,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ