UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (друга половина XVII ст. — друга половина XVIII ст.)
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5587
Скачало438
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (друга

половина XVII ст. — друга половина XVIII ст.)

 

Територія. Західноукраїнські землі — Східна Галичина, Північна Буковина

(Пониззя), Закарпаття (Закарпатська і Підкарпатська Русь) — входили до

складу кількох держав з різним юридичним статусом. З середини XVII ст.

до останньої чверті XVIII ст. Східна Галичина входила до складу Речі

Посполитої як частина Руського воєводства, Північна Буковина з кінця XIV

ст. до російсько-турецької війни 1768—1774 pp. — до складу Молдавської

держави, яка перебувала під протекторатом Османської Туреччини.

Закарпаття входило до складу Трансільванського (Семиградського)

князівства, що перебувало теж під протекторатом Туреччини. У 1687 p. під

час австрійсько-турецької війни війська габсбурзької імперії окупували

територію Трансільванії. На Карловицькому конгресі 1698— 1699 pp.

Габсбурги домоглися міжнародного визнання своєї влади над

Трансильванією, а, отже, і над Закарпаттям.

 

Селянство. У XVII—XIII ст. переважною масою феодально залежного

населення західноукраїнських земель було селянство. Як і у Речі

Посполитій, воно було неоднорідним класом. Поряд із невеликою частиною

особисто вільних селян — кметів, чиншових селян, які несли феодальну

повинність на користь держави, існувала велика група державних,

церковних, приватне залежних селян, що перебували у кріпацькій

залежності. До них відносились й тяглові селяни, які мали хату, робочу

худобу, земельні наділи, відробляли панщину і виконували інші повинності

на користь як феодала, так і держави. Такі категорії кріпаків, як

підсадки, городники, халупники, володіли тільки присадибними ділянками.

Підсадки, коморники, захребетники не мали свого господарства, жили у

чужих дворах "по сусідах", батрачили у заможних селян і міщан.

 

У XVIII ст. у зв'язку з тим, що кріпацька праця ставала все менш

продуктивною, поміщики почали вдаватися до форм і різновидів як

натурального, так і грошового оподаткування, що супроводжувалося

обезземелюванням селян. На початку XVIII ст. кількість коморників у

Східній Галичині зросла від 0,1 до 2%, халупників і загородників — від

19 до 29%, селян, які мали менше 1/4 лана*, - від 19 до 20%.

 

У першій половині XVIII ст. кількість безземельних у Галичині досягла

41% загальної кількості селян проти 30% у другій половині XVII ст.

Тривалість панщини на тяглових землях залишалася високою — 6—7 днів на

тиждень з лану*. Прагнучи підвищити продуктивність підневільної праці,

поміщики вдавалися до урочної системи, ретельної фіксації усіх видів

панщини. Звичайно нормою був десятигодинний робочій день взимку і

шістнадцятигодинний — влітку. Зберігалися натуральна данина і грошовий

чин. Селяни також виконували на пана багато інших робіт: подвірну

повинність, шарварки (ремонт шляхів, мостів та ін.), ґвалт, толоки

(обов'язкові роботи понад панщину під час робіт влітку за поміщіцькі

харчі). Крім перелічених повинностей, селяни були зобов'язані сплачувати

поміщику за користування шляхами (шляхові), вилов риби у ставах та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ